БАЙКЕРИ – найбільшим фетишем для хлопців у чорних шкірянках є байки або мотоцикли. Зазвичай байкери об’єднуються у міцні чоловічі групи, розважаються груповими поїздками, із обов’язковим гучним моторним супроводом. Свій байк вони сприймають як найкращого друга. Одяг: шкіряні штани та жилетки, високі чоботи і бандани на голові. Додається символ клубу і емблема. Слухають важку музику і вживають міцні спиртні напої. Серед байкерів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об’єднує віра в одного кумира — швидкість.
ГАКЕРИ – “зламувачі”, від англійського to hack – ламати, рубати; у російській мові прижилася часто вживана в Україні форма “хакер”. Цим терміном зазвичай називають комп’ютерного злочинця, який “зламує” сайти, обманює банківські системи охорони, запускає в мережу віруси. Саме вони ламають захисні коди на ліцензійних іграх, роблять доступними платні сайти й Інтернет. Існують так само ламери і геймери; перші проводять значну частину часу біля комп’ютера, але не мають досить знань про нього, другі – фанати віртуальних ігор. Надають перевагу комп’ютеру над книжкою.
ҐЕЙМЕРИ — це прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше ґеймерами є підлітки, які не вчаться, а «шпіляють». Найбільш організованим різновидом ґеймерів є “квакери”, прихильники комп’ютерної гри “Quake”. Субкультура ґеймерів зародилася нещодавно. З появою комп’ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. У ґеймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами, свій кінематограф. Останнім часом популярні ігри екранізують часто: «Лара Крофт”, “Doom” чи “Ненсі Дрю”. Тепер ось і своя література, наприклад, серія романів “S. T. A. L. K. E. R.”
ГІП-ГОП (хіп-хоп). Історія хіп-хопу – це приклад того, як буквально за одне покоління босяцький фольклор американського негритянського ґетто перетворився на світовий мейнстрім, а дворові хулігани – на світових суперзірок. Вона є тією субкультурою, яка окрім репу охоплює ще і ді-джеїнг, ґрафіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто “реп”.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
ГІПІ (хіппі) – починались як рух, енергія волелюбності й добра, наприкінці 60-х років ХХ ст. Основними засадами було: спів під гітару, довге волосся, перев’язане стрічкою, пацифізм, вживання легких наркотиків та вільне кохання. У 90-х з’явились «неохіппі», які до наших днів стали не стільки рухом, скільки гоббі, адже ніякого впливу на оточення вони не чинять. Інша сучасна назва «гіпоблуди». Окрім розкішних патлів на голові, хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є “фенічка”, або “фенька”, котра вважається вершиною хіповського самовираження. Фенька може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського “thing”, тобто “річ”. Початково так називалися будь-які дрібнички, які дарувалися одне одному. Пізніше, так стали називати прикраси, причому виключно саморобні.
ГОПИНИКИ (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури. Гопник – істота, що вимагає гроші або цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Слово походить з російської мови від старої абревіатури ГОП – рос. городское общество презрения (ГОПи існували на початку XX століття у Петербурзі), за іншою – від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні – пограбування, напад, збройний грабіж). Характерні особливості гопів: ходять зграйками по декілька осіб; носять «кепку» та спортивні штани; улюблене прохання: «дай рубас», «єсть пара двацать пять коп», «займи гривень десять, завтра віддам, мамой клянусь»; один одного називають «васями»; лузають насіння («сьомки»).
ГОТИ – натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті та готичної музики. Характерний вигляд готів: чорний (темний) одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючі чорні нарукавники і чорна максі (для дівчат), одяг під старовину, кльошовані рукави, шкіряний одяг, важкий чорний макіяж, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики. Основним готичним символом є єгипетський хрест «Анкх». Улюблені напої: абсент, (алкогольний напій, виготовлений з екстракту полину гіркого) і червоне вино. У готичній літературі присутні такі теми, як: смерть, цвинтар, ніч, окремішність від світу і роздуми над сенсом життя. Як окремий жанр – готична проза.
МАЖОРИ (багатий Буратіно) – матеріально забезпечені люди, які вдають зі себе представників еліти і підкреслюють свою вищість над іншими. Діти заможних батьків. Переважно навчаються на престижних факультетах ВНЗ, вирізняються підкреслено дорогим фірмовим одягом і супровідними атрибутами. Близькими до них є гламурні діви. Обвішані стразами від «сваровскі» та дорогими аксесуарами.
ПАНКИ – в сучасній англійській “punk” означає “гниле дерево”, “гниль”, “непотріб”. Наприкінці 60-х років журналісти так назвали певний прошарок молоді. Зовнішні ознаки: брудний одяг, зроблений на голові ірокез і маніакально-депресивне ставлення до життя. “Ірокез” був запозичений у північноамериканських індіанців, а в Європу їх вперше занесли музиканти панк-груп Wattie та Exploited. Серйозного впливу на культурну ситуацію панк-культура не справляє. З найвідоміших груп, які працюють з панк-музикою, чи якимось чином використовують її здобутки у свої творчості можна назвати Воплі Відоплясова (панк-рок), Щастя (панк), дуже ранній Скрябін (панк). У літературі та мистецтві – фантастично-футуристичні утопії, поєднання вуличного сміття із високими технологіями. Так званий «кіберпанк».
РАСТАМАНИ – типовий растаман завжди одягнений в одяг, складену з трьох кольорів: червоного, жовтого і зеленого – це колірна гамма ефіопського прапора. А з-під цієї шапочки часто стирчать дреди – скручені і замотані пасма волосся, які можна тільки відстригти. Слухають музику reggie та своїм музичним кумиром вважаю Боба Марлі. На одязі растаманів завжди присутній символ субкультури – зображення аркуша каннабіаса або марихуани. Він також може бути у вигляді прикраси або татуювання на тілі. В середовищі справжніх растаманів гашиш і марихуану вживаються в рамках певного ритуалу, і вважають, що це наближає їх до бога Джа. Також є серед справжніх представників даної субкультури і ті, хто травичку не вживають зовсім. Растамани не визнають куріння тютюну і вживання алкоголю.
РЕЙВ (англ. rave) — масова нічна дискотека з виступом диск-жокеїв; також загальна назва електронної танцювальної музики, що грають на таких дискотеках. Початково рейви були величезними нічними дискотеками, що проводилися в складських приміщеннях або на полях просто неба, куди з’їжджалися тисячі людей. Ці ніким не контрольовані масові збори викликали в суспільстві спротив, зокрема через широке вживання «екстазі» та важких наркотиків на таких вечірках. Основна музика на рейвах була «Acid House» і «Techno» та їхні подальші різновиди – транс, хардкор, драм-енд-бейс.
РЕПЕРИ – стиль походить із негритянських кварталів американських міст; читають реп, носять широкі й завеликі штани, такого ж розміру куртки і бейсболки задом наперед. На шиї – кілограмові ланцюги. На ногах – скейтери або інше спортивне взуття. Грають в баскетбол. Чимало лідерів репу високо цінують розкіш, золото, дорогі машини і стильний одяг. Цікавими для літератури є тексти пісень, які мають певну ритмомелодику і насичені розповіддю про багате і забезпечене життя, звички, друзів, вулицю.
СКІНГЕДИ (скіни, голомозі) – субкультура скінхедів не зберегла для історії точну дату свого зародження. Достеменно відомо, що це сталося десь у портових містах Великобританії наприкінці 50-х – початку 60-х років двадцятого століття. Звичайні британські хлопці з пересічних небагатих сімей після трудового дня сиділи собі в пабі і жлуктили пиво в очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Приходили матроси і давали хлопцям доброго прочухана. Котрогось разу після бійки хлопці поголилися на лисо, що дуже зручно у вуличних бійках, бо нема за що вчепитися (звідси і походить назва “скінхед” skinhead – з англійської – гола голова), відірвали від своїх курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики Dr. Martens (мартенси). Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні, агресивний. Їх і надалі варто остерігатися в темних переходах, але не варто плутати з неонацистами.
ТОЛКІНІСТИ – живуть у вимріяному світі людей та ельфів, гномів та гобітів, драконів та магічних перснів. Послідовники Дж. Р. Р. Толкіна і його творів «Гобіт» і «Володар перснів». Захоплюються рольовими іграми, літературою фентезі, «ельфійським алфавітом» і реконструкцією історичних костюмів. Серед них чимало любителів лицарських турнірів та середньовічної музики.
ФУРІ (ф’юрі, англ. furry) – об’єднує людей, які захоплюються антропоморфними тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Відмінною рисою субкультури є прагнення до втілення образу антропоморфної тварини у творчості, або у собі через ідентифікацію з нею. Наділяються людськими якостями в основному хижі ссавці – леви, гепарди, лиси, вовки, а також гризуни. Ці звірі покриті хутром, тому у англомовних носіїв субкультури мають прізвисько «пухнасті» (furrіes). Це слово традиційно є назвою субкультури.
