На перший погляд – це тема для філософів. Однак, розібравшись у цих двох термінах: ерос і танатос, ми зможемо визначити для себе, що важливіше у житті та в якому керунку рухатися. Тема життя і смерті гостро постала в мистецтві протягом усього ХХ століття і спричинила багато наслідків.
ЕРОС – бог статевої любові в давньогрецькій міфології, син богині кохання Афродіти та її постійного супутника. Це символ пристрасті, сили і жаги до життя. Хтось бачить в цьому слові ніжну чуттєву любов, інші шукають у ньому вульгарний підтекст, ще хтось звертає свій погляд на давньогрецьку міфологію. Зигмунд Фройд вважав, що еросу протистоїть танатос – потяг до смерті, інстинкт і потяг до агресії та деструкції. Боротьба цих сил є активною і постійною, фундаментальною і визначальною для життя і психічної діяльності кожної людини.
ТАНАТОС – це бог, що втілює смерть. Найчастіше зображувався в образі хлопця в чорному плащі з крилами за спиною, який тримає згаслий смолоскип в руці, як символ життя, що згоріло. Бог смерті живе в Тартарі, але зазвичай мешкає поруч з троном бога царства мертвих Аїда. Танатос – єдиний бог, який не визнає дарів, бо у нього залізне серце.
Ще на початку ХХ століття видатний австрійський психіатр Зигмунд Фройд на основі своєї лікарської практики дійшов висновку, що визначальну роль у людських діях і людському житті відіграють не розум і свідомість, а підсвідомість, тобто певні вроджені інстинкти, які можуть проявляти себе в людських діях, навіть не усвідомлюючись або усвідомлюючись неправильно.
Людська свідомість, вважав Фройд,— це лише вершник, який пробує скерувати біг коня — підсвідомість, хоча це йому не завжди вдається.
Власне, найбільш могутніми силами, які діють на людину за межами її свідомості і визначають не лише вчинки окремих людей, але й усю людську історію і розвиток різних сфер культури, є інстинкти смерті і любові або життя Танатос і Ерос.
Людина страждає саме тому, що вимушена постійно вирішувати особистісні проблеми — розв’язувати вузол біологічного та соціального. Кожна людина має дві сторони одного існування: одна — внутрішня, інша — зовнішня. Взаємний перехід цих сторін передбачає, що людина постійно перемикається між соціальною персоною, зверненою до суспільства та світом інтимних переживань.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Завдяки Еросу розвивається культура, адже інстинкт життя і любові допомагає людям взаємодіяти між собою і об`єднуватися в сім`ю, народ, державу. Біди, розруха і жах, які принесла Перша світова, свідчать про схильність людини до жорстокості, агресії і саморуйнування, це і наштовхнуло Фройда на думки про “інстинкт смерті”. Ставлення до смерті змінюється в різні історичні епохи. На думку деяких сучасних вчених ставлення до смерті служить еталоном, індикатором характеру цивілізації.
Тріумфи і трагедії ХХ століття показують, як далеко зайшло людство у своєму розвитку, чим і примножило страждання та деструкцію на користь танатоса. Але історія має здатність розвиватися по спіралі. Саме тому, дійшовши до критичної точки руйнації людство буде змушене знову повернутись до життя і любові.
