А ще ми лікуємо душу піснями і звуками співаючих чаш.
Саме завдяки звукові, цій божественній силі, було створено Всесвіт. А впорядкувати цей Всесвіт стало під силу гармонії. Ми прислухаємось до навколишнього світу. Ось плюскочуть хвилі, а он пролетів вітер, а там під лісом зашелестіло листя… Сама природа стала першим у цьому світі музикантом. Відтоді нас супроводжує океан звуків та ціле море голосів.
Універсальних сім звуків творять тональність, дванадцять – додекафонію, а звукообраз «Амінь» – істинність. Недарма ж звуконаслідування молитов, замовлянь і окремих сакральних слів прирівнюють до дихання, до космічних вібрацій. Саме тому всі божества у світових релігіях уміли грати на якихось музичних інструментах та навчили цієї гри людей. Найпримітивніша музика, як наслідування звуків природи була найкращим способом встановити зв’язок зі світом духів.
Звукове наповнення голосних також відповідає психічному станові людини. Так, приміром, звук «і» виражає напругу, холодність; «о» – м’якість та розслабленість; «а», «е» – щось світле, яскраве; «у» – понурість, темні кольори.
А скільки усього може розповісти нам тембр голосу навіть звичайної домашньої кішки чи хатнього песика?! Свій гарний настрій або ж, навпаки, своє невдоволення кішка передає не лише за допомогою виляння хвоста, а й, насамперед, певним нявкотом. А якщо у кішки є потомство, то голос її стає по-материнськи ніжним, приглушеним – такого від неї ніколи не почуєш у повсякденні.
Голосами і звуками спілкуються звірі у дикій природі, подаючи певні сигнали. Уже не кажучи про те, що є надто низькі (як у слонів) або надто високі частоти (як у кажанів, ультразвук), якого людське вухо не вловлює. Цікаво, – якби ми могли «чути» ультразвук, то нам би здавалося, що кажани дуже пищать, і це б нас неймовірно дратувало.
Втім, найкраще про звуки можуть розповісти нам, певна річ, музиканти. У людей із абсолютним слухом може не на жарт розболітися голова від фальшивого виконання музичного твору. Не дивина, що для них відчуття гармонії, звучання навіть побутових звуків часто стає приводом до написання якогось музичного твору. Не вірите? Що ж – тоді пропоную переглянути вам дуже цікавий, просто казковий фільм «Август Раш». Він – про дивовижного хлопчика із феноменальним слухом, який навіть зі стукоту коліс по рейках міг створити музику. І не тільки про нього, а про музику взагалі.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Примітно і те, що наше звукове сприйняття «витримує» до 80 децибел. Усе інше, що перестрибує цей поріг, видається нам галасом. Занадто гучний звук, як і абсолютна тиша, шкідливо впливає на людську психіку. Приємні чи неприємні нам звуки, ритми, голоси – залежить від звукових хвиль, які вони створюють. Недарма музиканти «відштовхуються» від ноти «ля» – вона звучить у діапазоні 424 коливань за хвилину.
Так, приміром, приємно сприймати на слух саме чотири голоси: вони утворюють поліфонію. А коли у спів вступає п’ятий голос, то він створює невизначеність аудіальної ситуації, спотворює відчуття часу. Такою ж силою володіє мажор та мінор, створюючи певний настрій.
А тепер – трішки про людський голос. Приємний, настроєвий голос свідчить про людину врівноважену, здорову, впевнену в собі. У людей боягузливих голос вкрадливий, тремтячий – вони часто говорять тихо і невпевнено, подеколи ковтаючи закінчення. У людей владних, рішучих і непримиренних голос нагадує сурму єрихонську – вони говорять голосно, чітко, форсуючи звуки. Такий директивний голос буває у військових, начальників та контролерів.
Зауважте, як може змінитися голос у дівчини чи жінки, коли вона хоче сподобатись протилежній статі – у тембрі з’являються улесливі нотки, голос стає співучим, мелодійним, грайливим. А в мужчин, котрим подобаються жінки, голос, навпаки, стає трохи приглушеним, гортанним, ніби спросоння. Чому так? Тому що мозкові центри посилають сигнали голосовим зв’язкам, і ті уже «грають з нами злий жарт». А у людей, котрі переживають пригніченість чи втому, голос глухий, тихий, надтріснутий – і тут уже сумніву бути не може, що людина переживає внутрішню незгоду.
Те саме можемо й сказати про людський сміх. Люди відкриті, чесні, правдиві сміються голосно, гарно, звучно. Єхидні та підлабузники хихикають і нагадують чихання кицьки. Люди тихі, які не люблять «світитися» на публіці, замість гучного сміху можуть просто усміхнутися, не видаючи при цьому жодних звуків. Є й такі, що регочуться, як віслюки, при цьому смачно порохкуючи – такі люди зазвичай мають веселу і безтурботну вдачу, вони легковажні та поверхові. На кожен відповідний анекдот також існує певний тембр сміху – так, після дотепного анекдоту люди сміються відкрито, дружно, а після «масних» жартів смішок стає єхидний, вкрадливий.
І, нарешті, кілька порад, як бути успішним. Не секрет, що нас сприймають не лише за тим, як ми виглядаємо. Так, людина може бути одягнена гарно, стильно і на всі сто, та варто їй розтулити рота і сказати щось неприємне «каркаючим» голосом, як уся зовнішня краса зводиться нанівець. Отож, окрім зовнішньої охайності дбайте і про свій голос. Погодьтеся, дує неприємно, коли у молодої, та ще й гарної жінки голос – наче у старої прокуреної відьми.
Зважте, що куріння згубно впливає на голосові зв’язки, тому краще відмовитись від цигарок. До прикладу, вокалісти не тільки не курять, а й не вживають газованої мінералки, не лускають насіння, бо це садить голос. Якщо ви прагнете когось переконати, то робіть це врівноваженим, виразним і не надто голосним голосом. Насамперед налаштуйте себе на відповідну хвилю, і ваш голос неодмінно передасть той внутрішній настрій, якого не видно неозброєним оком. Такий голос нам потрібен не лише у ділових розмовах, а часто і в побуті. Перевірено – ще жодна емоційна сварка не заспокоювала сварливих, а високі нотки не призводили до порозуміння. Люди кричать не тому, що хочуть комусь щось довести чи когось принизити, а тільки тому, що почуваються безсилими і не можуть опанувати своїх емоцій.
Для того, аби зняти стрес, відновити душевну рівновагу, пропоную вам частіше вмикати медитативну музику. Дуже добре впливає на нас церковний спів літургії, псалми, акафісти, лірика, бардівські пісні. А ще можна записати і слухати вечорами звуки природи, спів пташок, дзюрчання струмочка, кумкання жабки – усі ті звуки, які заочно єднають нас із природою.
