– Одразу ж до теми – як виникла ідея створити групу у соцмережі? Хто Вас підтримав? Яких людей Ви там додали і для чого?
-Щиро вдячна за запрошення до інтерв’ю. Вітаю всіх любителів мистецтва вишивки! Ідея створити групу була давно, та якось не зразу було бачення, що саме там має бути і якою має бути основна тема. Спочатку була потреба передати свої знання в інтернет про техніку ідеального вивороту у вишивці хрестиком, були такі вишивальниці, що просили відеоуроків. Так почалася робота з майстеркласами.
Потім, проаналізувавши свої потреби у пошуках цікавого та потреби інших вишивальниць, я вирішила, що ми всі маємо неабиякий апетит до навчання, шукаємо уроків та досвіду один одного, бо професійних майстринь з дипломами серед нас значно менше, ніж самоучок. Вчитись дуже хочеться, а разом – то дуже цікаво, бо кожен несе в групу якісь нові знахідки, а взаємодопомога дає впевненість в тому, що нове можна сміливо починати і вести до результату.
Інтернет зараз дає величезні можливості для вдосконалення творчих умінь, а особливо спілкування з однодумцями. До групи додаємо всіх охочих. Першими підтримали знайомі майстрині, відтоді щодня надходить все більше запитів, і кількість учасників зростає. Це змушує бути більш відповідальною та продумувати ідеї для розвитку. Група новостворена, але має тему, що користується увагою вишивальниць. Велика приємність – мати стільки однодумців. Можна сказати, що ми всі там займаємося вишивальною самоосвітою.
– Вишивка та схожі техніки рукоділля – це Ваше велике захоплення чи робота і життя?
-То є велике захоплення. Роботою це стало в складних життєвих обставинах. Я за професією педагог, та багато років була у сфері підприємницькоі діяльності. А потім так сталося, що помер тато, а мама – інвалід першої групи – лишилася без догляду. Довелося лишити власну справу, місто, в якому жила і переїхати в невеличке містечко до мами та її доглядати. Єдиним способом заробітку в цих умовах могла бути лише діяльність з дому. Я себе спитала: ” Що ти вмієш робити найкраще?” І звісно то була вишивка. Потім була мета знайти постійного замовника. Так був підписаний договір з одним із інтернет-магазинів, почалося інтенсивне навчання та робота. Потім вже в процесі спілкування в інтернеті знаходилися окремі замовлення. Порядність,якість робіт і спілкування додавали нових замовлень. Так і стало захоплення роботою.
– Відомо, що Ви ведете гурток для дітей. Розкажіть про нього детальніше. Чи люблять діти вишивати, чи це відтягує їх від ґаджетів? Адже для вишивки потрібне терпіння і досвід. А діти хочуть, щоб усе вдалося за 1 заняття. Як Ви із ними працюєте?
– Гурток з’явився лише місяць тому в моєму житті. І це великий Божий дарунок,бо склалося все якнайкраще: зручний графік, улюблена вишивка та диплом про вищу педагогічну освіту. А найголовніше – велика мрія передати знання дітям та вплинути на розвиток сучасної вишивки у рідному регіоні. Гуртки працюють на базі місцевого ЦДЮТ. Працюємо за міністерською програмою навчання. Зараз маю три групи дітей віком від 11 до 14 років.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Щодо ґаджетів та інтернету скажу таке: ми іх активно використовуємо для навчання вишивці. Я сміливо показую дітям те, що ми всі знаходимо на ФБ та в інших соцмережах. Планую навчити дітей орієнтуватися в усіх матеріалах та інструментах, щоби вміти самостійно користуватися інтернет-магазинами. Це допоможе їм забезпечити себе якісним матеріалом для роботи, слідкувати за тим, що з’являється нового. Навіть орієнтую на те, що свої роботи треба відповідно оцінювати і не боятися продавати. Також інтернет дає більше поле для навчання, ніж уроки гуртка. Є можливість віртуально подорожувати музеями, виставками, сторінками майстрів, бачити безліч готових вишитих речей як сучасних, так і давніх.
Маю на меті дати дітям знання так, щоб вони використали надбання попередніх поколінь у розвитку сучасної вишивки. Можливо серед цих дітей є майбутні дизайнери чи майстри. Моя мета -передати любов до мистецтва, а далі – Божа воля. Вважаю,що втримати інтерес дітей можна лише тоді, коли вони відчувають, що вишивка виходить якісною, розуміють, що її можна виконувати на будь яких речах і матеріалах, коли дозволити їм розвивати своє бачення втілення різних технік у виробах, фантазувати, приймати креативні рішення, робити те, що вони хочуть, модні сучасні речі, наприклад.
– Які техніки вишивки подобаються Вам найбільше і чому?
-Я люблю всі техніки, бо вони всі цікаві та красиві. Але найбільше люблю мережки – то якийсь окремий космос.
– Які інші техніки Ви хотіли б опанувати (спробувати, попрацювати в них) і що виготовити?
– О-о-о, тут я маю цілий список того, що хочеться навчитися. Давно мені не дає спокою техніка “Цирка”, а ще хочу вдосконалити своі навички в техніці ” Гладь”. Надихає неймовірна майстерність п. Максима Слинька. Його картини є шедеврами: бачиш і розумієш, що маєш ще чого вчитися у майстрів.
– У Вас багато власноруч вишитих речей?
-Серйозно займаюся вишивкою менше десяти років, тому великої колекції ще нема. До того ж люблю братися за об’ємні та складні проекти, що виконуються багато місяців. Та й вишиваю з помірною швидкістю, бо дбаю про якість більше, ніж про швидкість. Всі мої повністю виконані роботи поїхали замовникам, я їх не рахувала, але в кожну вкладена частина життя і серця, тому для мене вони дорогі і особливі.
– Ви зазвичай вишиваєте на продаж чи можете виготовити комусь такий розкішний подарунок? Чи було таке, що дарували комусь свої вироби?
– Власне, моя сміливість до великих проектів народилася з подарунків, зроблених для дорогих людей. Подарунок виготовити не проблема, аби лиш мати на те час. Бо коли виконуєш замовлення, то це забирає абсолютно всі вільні години. Люди чекають роботу в домовлені терміни, тому сам собі не належиш. А дарувати вишивку – це дуже приємно, бо вкладаєш особливі думки та побажання для окремої людини, поки для неї вишиваєш.
– Якщо на замовлення – скільки часу займає одне замовлення і хто його може замовити? Адже відомо, що ручна робота всюди у світі – це дуже дорога річ.
– Все це треба обговорювати предметно, бо різні розміри, різні техніки, різні матеріали потребують різного часу на виготовлення. До прикладу, за щоденного п’ятигодинного навантаження сорочку можна вишити за місяць-півтора, якщо вона чоловіча та нескладна. А жіночі займають часу більше. Є такі, що робити треба рік. Замовляють ручну роботу поціновувачі – ті, хто розуміють різницю між машинним виконанням та ручним, ті, хто любить ексклюзивні красиві дорогі речі та розуміють, наскільки складним є процес виготовлення та скільки майстерності потребує. Якщо Ви любите вишивку, робите її чесно, старанно, якісно та з любов’ю, то замовники Вас знайдуть, а Ви – їх. Якщо є така мета, то все складається.
– Що для Вас вишивка – захоплення, відпочинок, робота, медитація чи ще щось?
– Насамперед це відновлення життєвої енергії та натхнення, потім відпочинок, захоплення і робота. Ще думала про те, що вишивка – ще й спосіб реалізувати себе, поле для вдосконалення та зросту. Здається, що будь-яка улюблена діяльність має таке значення.
Дякую за цікаву і щиру розмову. Нехай Вам щастить на цікаві події та щедрих замовників!
Спілкувалась Оксана Кришталева зі Львова
