Флешмоб – це несподівана поява незнайомих людей у домовленому місці та у визначений час. Зазвичай це короткотривала акція (до 5 хвилин), яскрава і трішки абсурдна. Учасники роблять якусь дію за сценарієм, а потім швидко розходяться, розчиняються у натовпі так само несподівано, як і з’явились із нього. Саме ж слово “флешмоб” і є яскравим свідченням того — блискавичний рух, миттєва мобільність.
Флешмоби бувають різними — гарними, цікавими, культурними та не дуже. Уявімо собі: містом їде пустісінький трамвай, аж раптом на одній зупинці у нього заходить натовп людей. І хоч у трамваї два вагони, усі люди набиваються виключно до другого: туляться до вікон, виснуть на поручнях… І трамвай їде далі, здивовано озираються перехожі, бо що ж це за диво — один вагон порожній, а в іншому ніде яблуку впасти!? Через кілька станцій усі люди, не перекинувшись і словом, виходять і розходяться у різні сторони. Кілька секунд — нікого з них вже й близько нема.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Або ще таке. Багато людей збираються в одному місці і всі розмовляють по-телефону, тільки ось замість телефону — банан. А робиться це так: банани заздалегідь ховають у сумку чи в чохли від мобільних телефонів (якщо помістяться), за тільки учасникам дійства зрозумілою командою вони дістають “телефони” і починають говорити і через кілька хвилин, так нічого й не почувши, з’їдають свої телефони.
Весело? Іще б. Адже основна мета флешмобу — отримати задоволення. І головне, учасником такого дійства може стати кожен, якщо знатиме точні час і місце та матиме трішки доброякісного божевілля. І найважливіша родзинка флешмобу — він має бути несподіваним, раптовим і вчасним! Спізнюватись не можна!
Перші спроби описати схожі на флешмоб акції можна знайти в книгах фантаста Ларрі Нівена, які вийшли ще в 60-х рр. минулого століття. Найімовірніше такі акції відбувалися й раніше, але ніхто ще не вигадав їм назви.
Чомусь вважають, що перше дійство флешмоберів відбулося в Нью-Йорку. Хлопець, який назвався Вill, відправив 50 листів своїм знайомим і попросив їх зібратися в одному з магазинів Манхеттена. Але власник магазину взнав про їхні плани і викликав міліцію. Перша спроба виявилася невдалою…Тепер із цим не було би проблем — жодних листів надсилати не треба, варто лиш розіслати повідомлення з мобільного чи з інтернету.
Перша акція європейських флешмоберів відбулася у Римі. Близько 200 людей зайшли в книжковий магазин і почали протягом кількох хвилин питати у продавців про неіснуючі книги, після цього вони поаплодували терплячим працівникам книгарні і розійшлись.
Українські флешмоби славляться своєю інтелігентністю. Так, співоча молодь, вчащаючи до торгівельних центрів та супермаркетів, колядує на свята і роздає щось смачненьке випадковим перехожим. А ще у дні національних свят одягаються у вишиванки або викладають із учасників гасла і знаки. Деякі українські флешмоби уже потрапили до книги рекордів України, і це тішить! Примітно і те, що найновіші флешмоби влаштовують віртуально — в мережах, а не на вулиці. Наприклад, передають естафету викладати на сторінках улюблений вірш, картину художника чи зображення квітів. Аби більше позитиву — і життя вже не буде таким похмурим!
