Багатоженство чи моногамія?

Мати одну жінку і одного чоловіка чи одразу двох, трьох і більше? Як до цього ставляться у різних культурах світу і чи є цьому виправдання?

У тих культурах світу, де запроваджено багатоженство, шлюб одразу з кількома чоловіками або жінками не сприймають як зраду. І навпаки, там, де суспільство сповідує вірність у подружжі та моногамію, зв'язок із кількома дружинами або чоловіками засуджують.

Щоправда, існує ще й так зване сороральне подружжя, коли усі дружини одного чоловіка є сестрами. Це особливо популярно в Африці та Південній Америці.

Багатоженство зумовлене тим, що чимало чоловічого населення світу гине у війнах. Відповідно, незаміжніх жінок залишається значно більше. А ще багатоженство – це можливість уникнути голоду, убезпечити себе нащадками (якщо котрась із дружин виявиться неплідною) і заопікуватись вдовою свого брата.


У тих країнах, де звично мати кілька дружин, існує відповідальність за своїх половинок. Чоловікам у Саудівській Аравії можна мати кілька дружин, якщо вони спроможні утримати їх та своїх нащадків. А в королівстві Мустанг цілком прийнятно, коли жінка має одночасно 2, 3 або й більше чоловіків.

До нашого часу цілком законним є одночасно кілька дружин у мормонів – представників Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, що у США.

У природі серед тварин "багатоженство" є прийнятним поміж самцями і самками, тобто схильністю до численних сексуальних зв'язків. Однак, якщо представники людської раси вважають полігамію чимось виправданим та захищають цю ідею, то це радше бажання уникнути відповідальності за свої вчинки і наслідки. Причому, це можуть бути як чоловіки, так і жінки.
І в цьому випадку хибно вважати, що до зради схильні більше чоловіки. Тут ідеться про еґоїстичне ставлення до стосунків та неправильне розуміння шлюбу і обов'язків щодо партнера чи партнерки.

Бути розкутим, активним і модним – одна із причин, чому більшість дорослих так прагне бути чи видаватись полігамним. А ще здаватись бабієм і звабником – мода сучасного світу та масової культури. Сучасні люди вважають, що подружня вірність та моногамія – це старомодно і закомплексовано. Та пригадаймо, чим закінчувались нетривалі стосунки Казанови чи Дон-Жуана? Жодної глибини чи традиції – щойно спокусивши жінку, коханці вшивались, адже їхні почуття не передбачені на тривалість та постійність.

Кілька слів на захист моногамного шлюбу. Насамперед, шлюб із одним партнером чи партнеркою убезпечує кожного із подружжя від зайвих проблем. Це – вірність та гармонія, пізнання світу однієї людини, зрештою – гігієна. Адже, маючи зв'язок із кількома партнерами, легше підхопити хвороби та ув'язатися в психо-емоційні проблеми.
У збереженні подружньої вірності допомагає гормон окситоцин. Його достатня кількість в організмі допомагає людині бути моногамною.

При моногамії секс є не хіттю, як у випадку з полігамією, а справжньою ейфорією душі і тіла. Тобто, вищий пілотаж стосунків. Крім того, отримати справжнє задоволення від інтиму найромантичніші натури без любові не можуть. При моногамії сексуальний потяг сконцентровано на одній людині і досягає своєї найвищої точки та найінтимнішої глибини.