Українці, які себе поважають і цікавляться здоровим трибом життя, обирають у свій гардероб натуральні тканини, зокрема льон.
– Походження слова “льон” дуже давнє і означає “полотно”. Не дивно, адже льон вирощують дуже давно, із кам’яного віку.
– Цвіте льон дуже гарно, а коли достигає, то містить насіння у кругленьких коробочках. В українській пісні недарма співають: “А льон цвіте синьо-синьо”.
– Блакитні очі щасливої дівчини чи хлопця також порівнюють із квітами льону.
– Із ниток льону-довгунця роблять полотно, а із зернят видушують корисну олію.
– Гладенькі та ковзькі насінинки льону зашивають у спеціальні мішечки та використовують як підстилку для лежачих людей, аби не було пролежнів.
– Льняні тканини бувають різні. Необроблений або так званий суворий (суровий) льон має бежево-сірий колір; є також льняна такнина напівбілого, білого кольору та фарбована.
– Чиста льняна тканина без домішків швидко зминається, тому як варіант продають льняні тканини із додаванням віскози та синтетики.
– із льону виготовляють як вишукані тонкі тканини й мереживо, так і скатертини, рушники, тканину для одягу, постіль та грубий брезент. Особливо цінними і корисними для доброго сну є льняні простирадла.
– Виготовляють із льону й папір. Він дуже міцний і хрусткий. Саме тому в багатьох країнах, зокрема у США, льон – один із компонентів паперу, з якого виготовляють грошові купюри.
– В спекотну погоду найкраще рятує одяг із льону, особливо неприталений. Такий одяг за кордоном носять люди заможні. В українців льон був популярний завжди, а одяг із нього – частина національної культури.
– Нещодавно французи винайшли пляшку для вина, зроблену із льняного волокна і деревної смоли. Вона екологічно чиста і не засмічує середовища.
