14 лютого відзначають День святого Валентина (також відомий як День закоханих). Попри величезну популярність цього свята, лише одиниці знають його історію. Спробуємо виправити цю ситуацію і розповісти вам всі деталі.
Легендарна версія
В III ст нашої ери почалася війна римлян з готами, був оголошений набір в армію. Але чоловіки не хотіли покидати своїх дружин. Імператору це не сподобалось і він заборонив воїнам одружуватися. Боячись гніву імператора, священнослужителі перестали освячувати шлюб.
Лише отець Валентин не погодився з такою несправедливістю і продовжив таємно вінчати молоді пари. Невдовзі священника спіймали, посадили у в’язницю і стратили. Перед смертю він написав листа дочці тюремного наглядача, в яку закохався під час ув’язнення. Священник подякував їй за все, попрощався і підписав записку: “Твій Валентин”. Так з’явилася перша валентинка…
Важливо: історики схильні вважати цю версію легендою. У III ст християнство залишалося забороненим, а обряд вінчання став розповсюдженою практикою тільки з IV ст.
Історична версія
Прототипом Дня закоханих є римський еротичний фестиваль Луперкалії, котрий проводився 15 лютого. За день до нього дівчата писали на пергаменті свої імена і складали записки в загальну чашу, а парубки по черзі їх діставали. Дівчина, чиє ім’я витягував хлопець, ставала для нього подругою на час Луперкалій та найближчий рік.
Після появи могутньої католицької церкви, римські папи розпочали боротьбу з язичницькими богами і обрядами. А популярні традиції стали переписувати під християнську віру. Так в 496 році Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина (замінивши ним Луперкалії).
Церква ніколи не підтримувала любовні ритуали на день святого Валентина. У 1969 році папа Павло VI заборонив відзначати це свято, оскільки було незрозуміло, якому саме Валентину воно присвячене. Але народ ніяк не відреагував на рішення понтифіка. З XVIII століття день закоханих перетворився на народну традицію, що втратила зв’язок з релігією та здобула популярність на всіх континентах планети Земля.
