Рожеве цвітіння райських яблунь таке ж прекрасне, як і цвітіння сакури. Та у яблунь є одна перевага – вони дають плоди, і з них можна виготовити чудовий джем або використати як доповнення до інших сухофруктів.
Віднедавна містом райських яблунь можна вважати файне місто Тернопіль. Тут висадили «Райську алею», облагородивши її деревцями райських яблук. І так уже з 2013 року вона тішить жителів та гостей міста у парку Національного відродження.
Райська яблуня (райка) відома з доісторичних часів. Її розсаджують не тільки заради краси, а й для урожаю мініатюрних яблучок, які, до слова, бувають зазвичай червоними, але трапляються і жовті. Їстівні плоди у 3 см завбільшки мають кислуватий або прісно-солодкий смак і найкраще надаються до приготування екзотичних джемів. Шоправда, сам процес очищення і приготування плодів потребує досить часу і терпіння.
Європейці вживають райки для зняття стресу і відновлення нервової системи, адже за своїми лікувальними властивостями райські яблучка значно кращі, аніж їхні великі родичі – звичайні яблука. Лікарі-дієтологи вважають, що райки нормалізують діяльність шлунково-кишкового тракту і травної системи, а також допомагають від закрепів та підвищують апетит. А ще райські яблука містять хлорогенову кислоту, яка допомагає вивести з організму оксалати (щавлеву кислоту) і нормалізує роботу печінки.
І, нарешті, чому ж ці яблучка називають райськими? Легенди оповідають, що плоди прадавньої райської яблуні росли в самому центрі Едему – райського саду. Вони були плодами на міфічному Дереві пізнання Добра і Зла, які Бог заборонив куштувати під страхом смерті. Біблійна легенда оповідає, що у гілках цього дерева ховався змій-спокусник, який і підмовив Єву надкусити забороненого плоду. А позаяк Єві сподобався смак, то вона запропонувала яблучко й Адамові. Та сталась одна невеличка халепа: шматок яблука застряг Адамові у горлі – так пра-чоловік і залишився з ним навіки. Відтоді всі чоловіки мають на шиї спереду помітний борлак (рос. – кадик), який рухається при ковтанні. І цей борлак називають “адамовим яблуком”.
А пізнання Добра і Зла чи заборонений плід – це алегорія спокуси. Кажуть, саме тоді Адам і Єва збагнули, що окрім тримання за ручки є в цьому житті й іншій райські розваги та насолоди.
