Бойки та гуцули ще називали Зірку вертепом. Не дивина, адже пов’язана вона з євангельською легендою про народження Ісуса у стаєнці (печері або вертепі) та провісницею цього божественного народження – Вифлеємською зіркою. Саме з цих міркувань сучасні Зірки оздоблюють іконами та підсвіткою. Щоправда, Зірку можна прикрасити лише кольоровими клаптиками, нитками, позліткою і ланцюжками для ялинки, без жодних зображень.
Спить у заметах сніг, А на деревах – іній. Тихо із неба лине Ангелів щирий сміх. Радісно небесам, Бо саме в ніч Різдвяну Сходить зоря жадана – Щастя дарує нам.
Насправді ж Зірка – значно давніший символ зимових свят і увійшла в культуру пра-українців задовго до прийняття християнства. Це згодом вона стала символом Вифлеємської провісниці, а первісно була символом самого Сонця, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну або воскрешає, аби дати природі шанс на нове плідне життя. Ось чому найкращі майстри лаштували зірку так, аби вона оберталась. Цим Зірка нагадувала сонцеворот протягом року.
Зірка – символ Сонця, отже, вогню і тепла. Зерно – символ урожаю і землі. (Пригадаймо собі, що на старий-новий рік хлопці засівали господарям на добрий урожай у році прийдешньому. Йордан – символ води, без якої життя неможливе. Поєднання цих трьох стихій і становить основну суть Різдва.
Різдвяна зірка полум’яно сяє, Що Ісус родився, світу сповіщає. Різдвяна зірко, новорічним небом По стежках любові ми йдемо до тебе.
Виготовляли Зірку – основний різдвяний атрибут з решета, до якого прилаштовували промені. Найбільш поширена Зірка завше мала 8 променів (4+4) або, як в українській символіці пояснено – “повна ружа”. Цей давній символ є майже в кожному із видів народного мистецтва: в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці, кераміці тощо. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки 8 — 4 (хрест теж має 4 напрямки).
Щоправда, чим більше променів – тим “крутіша” Зірка. Саме тому вправні майстри додавали їх 9, 10, 12 або й усіх 16 та обклеювали кольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. А для того, аби Зірка крутилась довго і легко, вдавались до премудростей інженерної механіки. Шкода тільки, що за народними звичаями щороку Зірку треба було спалювати по Йордані…
Вітер гойдає ніч. А у небеснім морі Замерехтіли зорі, Наче гірлянди свіч. Та лиш зоря одна Дивом Різдвяним зветься, Світить у кожнім серці І не згаса вона.
. . . . . .
Християни вважають восьмикутну зірку винятково своїм символом. На відміну від юдейської шестикутної зірки Давида і поганської п’ятикутної, як символу поклоніння п’яти органам чуття людини, восьмикутна різдвяна Зірка – символ вічного царювання Месії. А Месія – це саме Сонце. Традиції вдало поріднилися і стали для українців найкращими в період зимових свят.
У статті використано пісню на слова і музику Сергія Сірого, яку виконує Аліна Овчіннікова.
