Традиції і символи зими

Традиції і символи зими

Завдяки неймовірно цікавій та корисній лекції Анни Черноус, етномузиколога, яка завітала у Майстерню Магди Дзвін, я довідалась дуже багато про приховані символи та забуті традиції предків, пов'язані із зимою та різдвяно-новорічним циклом.

simvoli_zimi.jpg (136.75 Kb)

Насамперед, звідки коляда? Від давньоримських календ. Звідси - і слово "календар". А ще давні римляни називали календами перший день кожного місяця, а рік у них поділявся на 10 місяців.

На думку укр. дослідника фольклору і традицій Ксенофонта Сосенка, слово "коляда" може бути іранського походження і перекладається як "сонце тут". Коляда має й кілька синонімів: калита і корочун.


Калитою називали випечений у формі сонця круглий пухкий корж, який підвішували на шворочці та влаштовували забави під час Андріївських вечорниць у ніч з 12 на 13 грудня. І не випадково, бо калита нагадує сонце. Корочун - від "короткий". Грудень - час коротких днів, символічного вмирання і народження сонця.

Символами хранителів роду здавна був дідух - дід і солома на долівці - баба. Щороку по святах (на Йорань) дідуха й солому спалювали або закопували. Наступного року неодмінно плели і стелили нові.

Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру

Кутя - ритуальна страва не тільки для живих, а й для померлих, котрі відвідують родичів у цей сакральний час.


Слова коляда, калита, корочун на думку ряда дослідників мають спільний корінь, спільне походження - вони не зовсім синоніми. Вірніше буде сказати, що різдвяна кутя, як і поминальне коливо приготована із пшениці з медом, що вказує на їхню спорідненість.

У колядках присутні три теми: космогонія (зародження світу, зв'язок із зорями й Місяцем), землеробство, (де згадано про весну і зелень; не дивно, адже наші предки святкували новий рік навесні) і пісні із християнським змістом, які прийшли у наші традиції пізніше, із запровадженням християнства. Вертеп спочатку був суто ляльковий і зберігся до нашого часу як шопка (або ж інсталяція), а от вертепна драма із перебраних людей (перфоменс) став частиною вуличних ігрищ і народним театром. Зазвичай розігрували вертепи молодь або студенти, які в час різдвяних свят були вдома і веселили публіку.

. . . . . .

Старий-новий рік або свято Маланки й Василя відзначали відповідно 13 і 14 січня. Це було своєрідне пошлюблення чоловічого та жіночого начал задля народження нового року. Особливо добре і цікаво збереглися традиції Маланки (або Переберії) у Чернівецькій області.

У багатьох селах Маланка (перебраний) хлопець робив у хаті дрібні збитки. Це вважали добрим знаком і саму Маланку за це не сварили.


Тобто, у хаті спеціально влаштовували невеличкий хаос, аби із цього хаосу і безладу постав новий лад і новий рік.

На свято Василя хлопці засівали і бажали господарям щастя-здоров'я. Поруч із щедруванням на Василя по селах водили Козу. Це також бути символом смерті старого і народженням нового року. Життя перемагало смерть.

Обряд Кози розігрувався у когось вдома. Для цього існувало три головні персонажі: Коза (перебраний хлопець), Стрілець (Мисливець), який козу вбивав і Лікар, який Козу оживляв.

Загалом цикл різдвяних свят завершувався Водохрещам або Йорданом. На думку деяких дослідників Йордань походить від "Яра-Дана". Позаяк Дана була язичницькою покровителькою вод і річок (звідси Дністер, Дін, Дніпро, Десна - всюди присутній корінь "дан"), а ярий - це весняний, тож ідеться про освячення води і народження у воді нового життя.

Цикл різдвяно-новорічних свят поєднує у собі символіку трьох стихій: Різдво (сонце) - вогонь. Тобто, народження сонця; Василя (засівання землі або її запліднення) - зерно, та Водохреща (вода) - життя, адже все народжується у воді.

Записала Оксана Кришталева, Львів

Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2019.