Боже ж ти мій, як вона любить квіти! Живі, пахучі, натуральні і… не зрізані! Пора цвітіння від травня і до перших снігів для неї – рай на землі, коли усе милує око і радіє сонечку! А потім… навіть незламні хризантеми в’януть і засихають під снігом. Приходить сльота осіння, довгі депресивні ночі і меланхолійні будні.
А вона ж так любить… і як їй пережити цю вкрай безквіткову пору? Як? Про штучні квіти нічого і слухати не хоче – їх лише на цвинтар. Сухоцвіти теж довго не тішитимуть. Вазони, хоч як за ними доглядай, не цвітуть так рясно, як квіти у її садку на дачі. Навіть вишита півонія не забарвила грудневих днів. Адже вишиті квіти не пахнуть. І до їхніх пелюсток не торкнешся…
А тут ще ніби хтось наврочив, і роботи постійної нема… Коліжанка попросила підмінити її минулого тижня. От, продавала в супермаркеті листівки і загортала сувеніри. Заробила собі на mp-3 плеєр… тепер ходитиме всюди з музикою. Щоправда, батьки доклали грошей… сказали, що то подарунок від св. Миколая. От і добре.
А цього тижня тільки й роботи, хіба що вдома допомагати – то їсти зварити, то білизну попрасувати. Нині зранку «впала на телефон» – обдзвонила кількох працедавців. І що? І нічого! Всі хочуть з досвідом роботи. А де його взяти, коли вручають диплом в зуби – і роби з ним, що хочеш?! Хоч гризи, хоч на стінку вішай у рамочку. Диплом ландшафтного дизайнера.
Мама так тішилась, коли дізналась… Казала – от, будеш завжди на природі, матимеш справу із кущиками і саджанцями. Та й замовники грошовиті трапляються. А-га… не з її щастям. Та тих дизайнерів – річку ними загатити можна…
І все одно… як же ж вона любить квіти! Хоч би й нині сіла у поїзд і чкурнула на дачу. Але… що вона там робитиме сама, серед снігів у необігрітій хаті?! То влітку там – рай, а зараз – царство Снігової Королеви. Тому й сидить… без роботи, без настрою і… без квітів!
Наступного дня вона знову наполегливо видзвонювала фірми і контори. Зрештою, три дні добровільного хатнього арешту її добряче дістали. Вдягнулася тепліше і почимчикувала на базар. Ялинок навезли, як при кінці світу. Тільки одного майстра бачила з дідухами. Настрій у багатьох святковий, вітрини гірляндами прикрашені. Це ж помітно, що більшість і не раді зовсім, а тішаться, проблеми свої приховують. Слизько трохи, але то байка. Зате повітря свіже, морозяне… Вдихнула і – зупинилась. Вимкнула плеєр…
На вітрині, всуціль заставленій квітами і букетами, пробивалась табличка «Потрібен продавець-дизайнер». Дівчина зайшла досередини. Послужлива продавчиня без особливого ентузіазму запитала: «Вам щось підказати?»
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Вона не хотіла чути жодних підказок чи порад. Запитала, чи й справді потрібен продавець-дизайнер? Продавчиня сказала, що так, але бажаючих майже нема. Та й зарплатня не дуже тішить. І через те, що власниця хоче дизайнера, багато хто їй не сподобався.
…а вона сподобалась! І відтоді щоранку біжить на роботу, як на свято. Вітається з новими квітами, підрізає хвостики, міняє воду, бризкає з пульверизатора. Тепер вона живе і дихає серед квітів. Дарма, що заробіток не аж так… до неї приходять святково одягнені пані й панове, радяться, який букет обрати і для якої оказії. Хтось відразу знає, по які квіти прийшов, і хтось зіставляє ціну і якість букету… незадоволених майже не буває…
Що не кажіть, але за останній місяць клієнтів у квітковій крамниці значно побільшало. Бо йдуть не лише по квіти, а й по добрий настрій. Любителька квітів уміє і загорнути, і подати, і слово добре сказати. Власниця нею задоволена. Перед Різдвом премію дала і… вазоночок.
За вікном падає лапатий сніг, а всередині – царство кольорів і ароматів! Хіба ж не казка?! І за це ще й гроші платять. Дарма, що невеликі. Але ж – повні оберемки живих квітів, які комусь принесуть свято і радість. Одні підуть зі кимось на концерт, інші – на уродини. А ще хтось купить маленьку скромну троянду, яка полонить серце дівчини, і вона нарешті погодиться одружитися із тим, хто цю троянду приніс. А ще комусь стане тепліше від маленького барвистого букетика, який подарували несподівано – нагадали про День Ангела і свято.
Тож нехай мрії збуваються, а до них хтось принесе вам букетик із цієї крамнички…
Оксана Кришталева
