Соляріс з латини перекладають як «сонце». Отже, один із найстаріших символів на планеті – сонячний – має багато різновидів та форм. Декотрі з них, зокрема сварги та свастя свого часу були незаслужено забуті. А втім вони повертаються в нашу культуру, аби зайняти своє законне місце.
Сонце – символ єдиного Життя та Рівноваги. Його ще називають знаком знаків. Загалом, солярна символіка в орнаментах різних народів світу дуже схожа – багато в чому це обумовлено тим, що стародавні майстри в першу чергу наслідували природні форми. Знаки сонця асоціювалися не тільки з теплом і джерелом життя, вони позначали безперервний цикл, нескінченний рух у природі, динаміку. А ще сонячний символи був означенням золота в алхімії.
Солярна символіка – одна з найсвітліших у слов’янській традиції. Серед солярних знаків, мабуть, немає жодного, що приносить шкоду. Навпаки – всі знаки пов’язані з придбанням як матеріальних, так і духовних благ, примноженням їх. Солярна символіка – знак сонячної стихії, самого Бога-Сонця.
Коло із вписаним в нього хрестом є очевидним солярним знаком – символом перетину духовної та матеріальної енергії, обертанням в обох напрямках. Найпоширеніші з них свастичні символи – зображення хрестів, що обертаються по колу, із заломленими краями, довший час вважали фашистською символікою. Однак, перед другою світовою війною свастя було частим елементом на українських сорочках і писанках. І не дивно.
Свасика чи свастя – це найдавніші сакральні індоєвропейські, ведичні знаки, які можна знайти в орнаментах багатьох світових культур, у тому числі – стародавньої трипільської. Дуже шанованими свастичні символи були у слов’ян. А ще свастика — святий символ у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, бон. Крім того, свастика була символом багатьох богів: Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Тора, Агні, Брахми, Вішну, Шиви, Ганеші, Сур’ї. В Індії також застосовують як оберіг по боках дверей хати.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Хрест як символ – той же солярний знак. Є версія, що слово «хрест» походить від слов’янського кореня «крес» – вогонь. Для порівняння: «кресало» – інструмент для розпалювання вогню. Хрест як символ шанували ще у верхньому палеоліті і трактували його як символ життя, неба та вічності. Так званий правильний (рівнокінцевий) хрест символізує принцип з’єднання і взаємодії двох начал: жіночого (горизонтальна риска) і чоловічого (вертикальна). Також хрести поділяють на прямий, тобто такий, що має горизонтальну та вертикальну риски і косий, що має дві діагональні риски, причому прямий хрест уособлює чоловіче агресивне творче начало, косий – більш м’яке творче начало.
