Рушничок щастя

- До наших днів залишилась традиція вишивати собі рушник на весілля власноруч. Якщо ж котрась із дівчат не вміє вишивати, то це за неї робить хтось із родини: мама, сестра, тітка, хресна. Сама ж наречена неодмінна повинна прикластись до цієї роботи - вишити бодай кілька стібочків. Найкраще - пуп'янки на квітах, адже вони символізують майбутніх дітей.

- Колись для весілля готували до 50 рушників. Донедавна треба було вишити обов'язково п'ять рушників - під коровай, для ікон, для прев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання. Тепер у містах обмежуються одним вінчальним.

- Купований рушник - зовсім не символ і нічого не означає. Весільний рушник не купують, не позичають і не віддають комусь, щоб ніхто сторонній не втрутився у долю.

- Довжину рушника визначали по-різному. В одних регіонах він повинен був мати 2-3 метри, в інших - як зріст дівчини. Полотно - винятково домоткане, а не відрізаний шмат широкої магазинної панами. Краї не повинні бути обметані ниткою чи загнуті.

- Полотно в жодному разі не повинно бути зішите з окремих частин, адже рушничок щастя - це символ життєвої дороги.

Також там не повинно бути плям, рубців та дірок. І саме полотно - лише білого кольору.

- Біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Воно не повинно бути зашитим узорами чи помережаним.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

- Зазвичай вишивають рушник у Великий піст. В цей час наречена сповідається, причащається і береться до праці з чистою душею, чистим тілом і легкими думками. Перед вишивкою слід прочитати молитву і промовити "Боже, помагай". Рушник вишивають потайки, аби стороннє заздрісне око не впало на нього.

- Весільний рушник обов'язково вишивають однією голкою.

Її не міняють і не гублять. Нитки беруть натуральні, а кольори - яскраві. Найбільше - червоний.

- Потрібно намагатися вишивати акуратно і уважно, щоб менше було дрібних помилок, які не можна випорювати або якось виправляти, як не можна буде змінити і життєві помилки.

- На рушнику під ноги та для ікон вишивають грона винограду. Це символи сім'ї, достатку, благополуччя. На чоловічій стороні вишивають дубове листя та жолуді, що означають чоловічу силу, а на жіночій - грона калини — знак дівочої краси, продовження роду.

Лілії також бажані - символ любові.

- Дуже важливо позначити сторони весільного рушника. Так, "чоловічу" сторону вишивають першою і вона має заряд "+". На ній зображають окремі елементи, за якими і впізнають потім чоловічий бік рушника. На "жіночій" стороні, яку вишивають після чоловічої, є заряд "-" і там зображено більше квітів.

- У давнину під час вінчання на рушник не ставали ногами (підошвами), а лише навколішки. На жаль, сучасна традиція забула про ці звичаї та дозволяє молодятам топтатись по святих символах.

- Після весілля рушничок щастя зберігають вдома у шафі.

Найкраще - не складеним у кілька разів, у скрученим у валик. Так вишивка не мнеться, до того ж вважають, що нечиста сила кружлятиме по колу і піде, ні за що не зачепившись.

- Загалом нічого складного у приготуванні весільного рушника немає. Слід лише пам'ятати, що ця річ - дуже особиста і повинна бути чистою, гарною і на все життя.