Ось послужний список речей, без яких розписати яйце буде дуже складно. Це – видуте яйце (або ціле, якщо варити його у цибулинні чи натуральних барвниках) , олівець для позначення узорів, писачок, свічка, віск або парафін, промокальний папір (згодиться і туалетний цупкий), баночки з фарбами і медитативний настрій. Додатково – ложечка для виймання яйця з банки, палички для розмішування фарби, якщо вона осідає на дно.
Яйця для розписування також готують заздалегідь. Якщо писанки для краси – то їх краще видути, а вміст віднести до кухні, де господиня приготує щось смачненьке. Якщо після декорування ви збираєтесь їх освятити і з’їсти, то фарби повинні бути натуральні. Наприклад, цибулиння, сік помаранчі (апельсину) чи цитрини (лимона), відвар із шафрану та інше.
Біле (в крайньому випадку жовте і домашнє) яйце видувають у кілька способів. Можна зробити отвір лише з одного боку і, набравши у шприц без голки повітря, витіснити вміст яйця у тарілку чи баночку. Потім промити всередині яйце водою і залишити на ніч, щоб вода стекла. Перед початком розписування необхідно заклеїти дірочку воском чи парафіном, щоб туди не потрапляла фарба.
Можна робити наскрізну дірку з обох боків. В одну повільно дути, з іншої буде виходити маса з білком і жовтком. Позаяк трапляються згустки, то краще спершу легенько покалатати яйцем, щоб білок і жовток перемішалися. Тоді маса буде виходити легше. Варто пам’ятати, що від інтенсивного продування чи натиску яйце може тріснути. Тоді воно буде геть чисто непридатне для декору.
Саму ж дірку треба робити також акуратно – поставити яйце на надійну підпорку. Наприклад, на келішок (чарочку) для горілки чи іншу придатну для цього посудину. Притримуючи пальцями, приставити вістря циганської голки на «маківку» яйця і легенько пробивати дерев’яною ложкою. Потім акуратно проколупати більшу дірку. Те ж саме зробити із протилежного боку і тільки після цього поступово видувати білок із жовтком. Зазвичай видування яєць – робота для сильних легень та відважних осіб, адже для цього треба докласти чимало зусиль. Так, після видування 10-го яйця уже видно Китай і його найдальші провінції. (жартую).
Процес розписування яєць простий і цікавий. Найважливіше в ньому – відповідний настрій. Узори слід писати повільно, я б навіть сказала – побожно. Адже від різких і швидких рухів парафін чи віск може зробити непотрібну пляму на поверхні, яку вже нічим не витреш і не зафарбуєш. Тому в писанку ванні важливий не так результат, як сам процес – добре заспокоює нерви і на додачу файні інгаляції з воску.
Найкраще, коли для писанкування відведене затишне світле місце, ретельно застелене клейонкою або газетами. Варто подбати і про одяг – краще вдягнути щось на щодень, а не наробити плям на вишиванці. А ще краще закасати рукава – все ж таки помити руки і лікті легше.
Читайте на Коралях (Korali.info) – Найкращі привітання до Великодніх свят.
Для чого олівець і кому він потрібен? Для тих, хто сумнівається у своїх парафіново-воскових лініях. Олівець можна стерти і виправити, а нанесене парафіном – це вже назавжди.
Свічка потрібна для того, щоб розігрівати віск у писачку і наносити його на опуклу поверхню яйця. Воском ми перекриваємо ті ділянки, котрі повинні залишитись певного кольору. Починаємо зазвичай від найсвітлішого. Приміром, якщо лінії повинні бути білими, то на чисте й невинне куряче яйце ви наносите воском (краще, ніж парафіном, чесне слово – бо ж віск файно пахне і створює медитативний настрій)… отож, наносите ті риски, які повинні залишитись білими.
Тоді опускаєте свою майбутню писанку в ту фарбу, яка має бути темнішою. Наприклад, жовтою, оранжевою чи відразу навіть червоною. Тільки майте на увазі, що після цього світліших кольорів на цій писанці вже не буде – хіба що на іншій. Тримаючи і купаючи писанку в наступній фарбі, ви даєте можливість поверхні яйця зафарбуватись у наступний колір. Тоді виймаєте цю майбутню красу, акуратно обтираєте промокальним папером, як дитину після купелі, і беретеся за продовження.
Воском наносите ті риски і символи, які повинні залишитись червоними. І потім знову занурюєте у темнішу фарбу. Наприклад, у синю. І знаєте, що станеться? Точно! Ті червоні місця, котрі не покриті воском, стануть фіолетовими. Тому що поєднання червоно із синім дає такий містичний колір.
Що ж, тоді знову виймаєте, витираєте і продовжуєте чарувати над своєю писанкою. Перекрийте воском ті місця, які мають бути фіолетовими і скупайте свою красуню в чорній або коричневій фарбі.
Коли вже живого місця на писанці не залишиться, її можна стирати. Теж акуратно, бо і в цей момент яйце може прикро тріснути. Або ж якщо воно мало навіть манюсіньку мікро-тріщинку, то так може статися.
Стирати віск треба крок за кроком. Поводити обабіч полум’я свічки 3-5 разів, тоді промокальним папером стерти маленьку ділянку і рухатись далі… чому обабіч? Тому що над полум’ям свічки цього робити категорично не можна – там вогонь найгарячіший, і яйце трісне, навіть вас не попередивши. Саме тому проводять (рухають) яйцем збоку – ніби торкаються вогню свічки. (Мабуть, хтось із вас і пригадав фокус, як безпечно проводив пальцем крізь полум’я свічки і не попікся. Але хто би погодився потримати пальця над свічкою? Хіба індійські йоги!)
Коли вже увесь робочий віск з писанки знято, її можна легенько обтерти олійкою, щоб надати блиску. І трохи помилувавшись однією, братися за іншу. Або поговорити з іншими писанкарями про життя і подумати про вічне.
Допомагала писанкувати і знимкувала Оксана Кришталева
