Черемшу називають ще ведмежою цибулею або диким часником. Вона поживна і цікава у поєднанні з іншими стравами.
Ця багаторічна рослина першою виростає на весняних луках, тягнучи до сонечка широкі зелені листочки. Здалеку вона чимось нагадує листя конвалій, але зблизька, якщо потерти листок, вона видає специфічний запах часнику або цибулі. Збирають її до періоду цвітіння. Причому, корисною є два види черемші – ведмежа цибуля із широким листям і так звана цибуля переможна із дещо вужчими листочками.
Її споживають свіжою або тушкують, додають до перших страв, салатів і як начинку до пиріжків та голубців або ж використовують як ароматну приправу. Її також квасять, солять, маринують, але не радять сушити, бо тоді вона втрачає свої поживні властивості.
У дикій природі черемшою ласують ведмеді, прокинувшись із зимової сплячки. Завдяки поживним властивостям першої зелені клишоногі швидко відновлюють сили після зими і виганяють паразитів зі свого організму. Що корисно тваринам, те часто корисно і людям. Примітно й те, що цибулинки черемші можна посадили на власній присадибній ділянці. Для цього найкраще обрати тінисту ділянку, бо ця рослина любить затінок.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Черемша, як і всі види цибулі, багата на фітонцидні властивості, ефірні олії, глікозиди і вітамін С. Її використовують для лікування жіночих хвороб, гнійних ран, трофічних виразок і пролежнів. Цибуля ведмежа стимулює виділення шлункового соку і жовчі, посилює роботу кишківника, виганяє з організму небажаних квартирантів-паразитів, розширює кровоносні судини, знижує кров’яний тиск, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень та сприяє розрідженню густих мокрот при бронхітах.
У народній медицині ведмежу цибулю використовують при порушенні травлення, проносі, відсутності апетиту, при катарах шлунка і кишечника (особливо інфекційного походження), при гіпертонії, артеріосклерозі. При грипі черемша діє як профілактичний засіб від цинги, грипу, дизентерії й тифу; має антицинготну і глистогінну дію. Саме тому черемша досі така поширена і популярна у народів Сибіру. Зовнішньо застосовують для натирання болючих місць при ревматизмі. Як «кровоочисний» засіб її вживають при фурункулах і висипах на шкірі.
Кулінарне застосування цього зеленого вітаміну доволі широке. Насамперед, із черемші можна приготувати свіжий салат. Для цього нарізають листочки, додають олію або сметану і трішки присолюють. За бажанням можна додавати подріблене варене яйце або свіжий огірок. Трапляються також рецепти, де до салату входить черемша, молода кропива і листя кульбаби. Салат зі сирої черемші краще заправити чимось масним – олією або сметаною, аби не подразнити шлунок.
Спробуйте приготувати із ведмежої цибулі легку весняну зупку. Для цього треба зварити картопельку, моркву і тоді додати підсмажену цибульку та подріблену черемшу, але не раніше як за 10-15 хвилин до готовності. Таку зупку рекомендують подавати зі сметаною, а також додати тули зварене і покришене яйце.
Із черемші можна приготувати чудову приправу до м’ясних страв. Дрібно нарізане листя черемші перемішують із червоним перцем і заправляють сметаною. М’ясо, тушковане із цією приправою, ніжне та пікантне на смак. Додають черемшу, як уже було зазначено, і як начинку для пиріжків, а також фарширують нею овочі.
