Ряст цвіте навесні, коли прокидається природа. Українці йшли до лісу і спеціально топтали ряст. Цікаво, для чого?
Ряст — одна з найперших весняних рослин, яка дуже поширена в українських листяних та мішаних лісах і заростях чагарників.
Ряст – багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці.
Зацвітає ряст не поодинці, а вкриває галявини і видолинки. Саме тому топтати його було легко і просто. Однак, часи змінились, і фраза “топтати ряст” стала символічною і залишилась в українському фольклорі та у текстах декотрих письменників.
Сучасникам не радимо ні зривати, ні топтати ряст, адже ця краса в’яне протягом кількох годин. А незірваною тішить людей протягом тижня і оживає з кожною весною.
Топтання рясту було колись масовою весняною розвагою для сільських людей. Вони поспішали у місця рясного (либонь і від слова “ряст”) цвітіння рясту і босоніж пританцьовували по квітах, примовляючи: “Топчу, топчу ряст! Дай, Боже, того року діждати і ряст топтати!”
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Про того, хто швидко помре, колись не говорили: “він відкине ковзани”, а казали “недовго ряст топтатиме”. І поетично, і не так сумно. Тож таким людям разом із побажанням здоров’я казали: “Ти будеш, жить, ще будеш ти любити, топтати ряст і слухать солов’я”.
То тепер всі такі мудрі і знають, на людських стопах є ділянки, пов’язані чи не з усіма внутрішніми органами людини, і ходити на босяка по свіжій зелені – дуже корисно, адже ногами торкаючись землі, масажуємо ці ділянки і таким чином оздоровлюємось.
На жаль, більшість сільських та лісових узбіч окрім рясту рясніють (на жаль, також схоже на слово “ряст”) битим склом, пластиком і сміттям. Тому топтати босоніж ряст не радимо. Краще влаштувати толоку і прибрати територію, аби ряст тішив нас своїм цвітінням з року в рік.
фото – Оксана КРИШТАЛЕВА, Львів