Весняні води дарують життя всякому зерну, захованому в землі.
Українці здавна шанували воду як життєдайну субстанцію. Культ води відомий у багатьох народів, та в українців він дуже поширений і пошанований. Із водою пов’язані певні ритуали та вірування, які збереглися протягом тисячоліть і прийшли до нас разом із багатьма християнськими обрядами.
Вода – основа життя на Землі. Вона дає життя і спонукає все рости й буяти. Весняна тала вода, яка проникає в землю, має також і символічне значення – вона пробуджує і оживляє природу до нового циклу.
Віддавати шану воді – звичай також давній, як світ. Особливо – непочатій воді. Що й казати – таку воду ще й тепер в нашому народі вважають святою.
Непочата – вода, якої ніхто не торкався з ночі або над якою провели відповідний ритуал. А ще таку воду брали із трьох або семи джерел.
Найчастіше вода згадується у ритуалах як символ парування, розмножування. При тім умивались водою як дівчата, так і хлопці. Обряд спільного вмивання цілющою водою був особливо поширений в деяких місцевостях України.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Наші предки проводили ігрища над водою, під час яких не тільки залицялися до дівчат, але й обливали одні одних водою та кидали в воду. (Звідси – дохристиянський звичай обливатися водою у світлий понеділок, наступного дня після Пасхи. Таке обливання супроводжується позитивними емоціями, тому вірять, що вода має цілющу силу).
Воду здавна вважали чистою і забороняли в неї плювати. Вода була в українців символом здоров’я. Батько, благословляючи молоду, вживав звичайно формулу: «Будь здорова, як вода, будь весела, як весна, будь багата, як осінь, будь родюча, як земля..»
Весняна вода – бурхлива, смілива, нестримна. Вона чимось нагадує молодість і рух, вічне прагнення до життя і пробудження природи. Весняні паводки не знають берегів, а тому заливають собою все, що можуть осягнути. Та минає час, паводки спадають, і користь весняної води стає очевидною: через кілька тижнів після цього усе зеленіє і тягнеться до життя.
