Як працюють секти

Слово «секта» не нове у нашому світі. Розмаїті секти існували паралельно з основними релігійними вченнями, але… існує кілька важливих ознак, за якими можна розпізнати, чи справді такі вчення допомагають людині жити, чи, навпаки, упокорюють її волю і призводять до самогубства.

Будь-яка релігія: християнська, мусульманська, буддистська, індуїстська, юдейська, конфуціанська, синтоїстська та інші відрізняються від сект тим, що закликають чинити добро у цьому світі і не дають поради людині як бути в житті, не наказують їй та не зомбують. Віруюча людина має свободу вибору, бо релігія хоч і дає конкретні настанови що варто робити, а що ні, та все ж залишає право вибору за людиною. Секта такої можливості не дає, вона прагне цілковито контролювати людину, її дії і навіть думки, тому в сектах застосовуються різні технології гіпнозу і зомбування людини задля повного контролю над особою.

Отже, секта – це спільнота, що складається з людей, які відкололися від панівної церкви і прийняли нове віровчення або ідеологію лідера. Авжеж, лідера будь-якої секти вважають святим і незамінним.

Йому вірять більше, аніж собі, виконують всі його накази і піддаються магічному впливові його волі. В історії сектантства траплялись часті випадки, коли лідери були збоченцями або психічно хворими людьми, а такі люди мають дивовижну здатність керувати масами і вести за собою у прірву.

Лідери сект дають своїм послідовникам конкретні завдання: вербувати нових людей, виманювати гроші на організацію, уривати стосунки з рідними і навіть іти з роботи і продати все майно на благо секти.

Чому легковірні люди на це ведуться? Причин декілька. Перш за все, у секту вступають молоді люди, котрі раніше ні у що не вірили або опинились у скрутному становищі та пустилися берега. Вони мріють про затишок і «опіку» громади та чекають беззастережної допомоги. Все це зосереджено на власному егоїстичному «Я».

«Тільки ми праві, тільки у нас істина і порятунок», – цьому переконують в будь-якій секті. До повної картини додається фанатизм. Сектанти не здатні проводити діалог і з терпимістю ставитися до інших релігійних поглядів. Вони постійно перебувають у стані війни з усіма релігіями, які «не мають істини і спасіння». Саме тому головна мета секти – зруйнувати свідому частину психіки і підпорядкувати людину своїм цілям. Наслідки перебування в секті часто фатальні. Лідери секти не зацікавлені, аби хтось пішов з їхнього кола, тому вдаються до шантажу і погроз, часто прихованих. Люди, віддавши усе своє майно секті, часто і не мають куди притулитися, тому піти не можуть. Інфіковані сектантською ідеологією, вони вже не здатні повірити у щось інше, особливо своїм «колишнім» рідним, які всіма силами намагаються повернути дітям батька, а родині – годувальника.

Біда в тому, що офіційно церква в Україні існує окремо від держави.

Ще з 1991 року в нас з’явилася досить велика кількість нових громад віруючих, незрозумілих широкому загалу. Але святе місце порожнім не буває, і ловці душ вдало скористалися цим. Так, на початку 90-х років активізувалось "Біле братство". Майже відразу його організаторів почали небезпідставно підозрювати у витягуванні грошей і майна зі своїх "прихожан". У 1993 році активісти братства захопили Софійський собор у Києві, бажаючи здійснити там масове самогубство. Керівники організації потрапили до в'язниці, але зараз вони вже намагаються зареєструвати "Біле братство", принаймні як громадську організацію.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Існують в Україні й інші релігійні рухи.

Наприклад, вони не реєструють Церкву саєнтології або Церкву Муна як релігійні організації, а користаються законом "Про свободу совісті та релігійні організації" і правом не платити податки з усіх фінансових і майнових пожертв, які ця громада отримує. А час іде і завербованих душ стає все більше.

Основні секти, які досі вербують людей у свої лави: Свідки Єгови, Адвентисти сьомого дня, Мормони, або «Церква святих останніх днів», Церква Саєнтології, П’ятдесятники, Вальдорфська педагогіка та багато інших. Детальніше можна пошукати і знайти в інтернеті дослідження Олександра Дворкіна, який цікаво і детально розповідає про секти.