Традиційна лемківська жіноча прикраса “Криза”

kryza

Серед українських народних прикрас є чимало таких, які попри складні історико-культурні нашарування та впливи зберегли свою самобутність і неповторність. Як, до прикладу, криза. Це давня прикраса з бісеру у вигляді широкого коміра, що накриває плечі, груди і спину жінки. Криза вважається традиційною прикрасою жіночого костюму в лемків.

Назва походить від німецького слова Kreis, що означає „коло”. Лемківські комірці-кризи досягають 20 см в ширину і є ширшими від схожих нагрудних прикрас бойкинь та подолянок. Намиста у вигляді заокругленого мереживного комірця створюють яскраву декоративну пляму на жіночому вбранні.

kryza_2

Важить така прикраса близько 300-400 грам, має чітку структуру (три умовно поділені смуги різної ширини) і характерний геометричний орнамент. Верхня смуга завширшки 1,5-2 см нагадує комірець-стійку. Вона щільно прилягає до шиї, нанизується «у хрестик» дрібним ромбоподібним орнаментом. Середня смуга завширшки 8-12 см є основною. Її нанизують «в косу клітку», чергуючи великі та малі ромбоподібні фігури («великі саморіжки», «малі саморіжки»). Третя смуга, остання, складається з кількох різнокольорових «півкіл», «кривульок» з мотивами хвилястих і ламаних ліній. Завершують кризу підвішені намистинки («підвіски») завдовжки 1-2 см.

kryza_cxema

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Малюнок на кризах виключно геометричний, дуже чіткий, ритмічний, з чергуванням великих і малих ромбоподібних зображень. Давнє магічне значення орнаменту з часом втратилося, і прикраса стала декоративною оздобою. Найпоширенішими узорами лемківських криз є: ромби різноманітних варіацій («віконце», «саморіжок» малий і великий, ромб із ріжками, «баранячі роги», «барани», «рожа» та ін.), квадрати, трикутники, прямі та ламані лінії, зиґзаґи, хрестики і крапки.

kryza_7

Кольори прикрас насичені та контрастні, з переважанням червоного – оберегового – кольору, який вдало поєднується з вишивкою жіночої сорочки. Завдяки своїй формі, ритміці мотивів та колористиці криза була композиційним центром лемківського костюма, своєрідним емоційним заспівом, що надавав виразного об’ємно-просторового звучання всьому вбранню.