У цих святкуваннях тісно переплелися народні та християнські традиції. Для людей побожних кожен Спас – це свято на честь Спасителя Ісуса Христа, а для давніх язичників – безпосередній контакт із врожаєм та подяка за те, що цей врожай не загинув. Саме тому Церква узаконила освячення земних дарів, що є фактично традицією дохристиянською.
Отож, Спас – це стародавнє свято землеробського календаря, приурочене до часу дозрівання зерна, а також сезонних овочів, фруктів, квітів тощо. За церковною традицією в ці дні святять яблука, виноград, мед та горіхи, які символізують перший врожай. Тобто, приносять своєрідну пожертву Богові за те, що урожай зібрано.
14 серпня – свято Маковія або медово-маковий Спас, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв (Маккавеїв). Народна традиція вдало об’єднала ці два свята в одне і таким чином догодила усім, хто не хотів вірдікатись від старих традицій і тим, хто прийняв нові християнські.
Із цього дня розпочинається «спасівка» — Успенський піст, який триває два тижні, аж до свята Успіння Пресвятої Богородиці 28 серпня або, як у народі кажуть, до Першої Пречистої.
У день 14 серпня до церкви йдуть із букетом квітів, до якого неодмінно вкладають великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка». Освячена цього дня вода має таку ж чилу, як стрітенська і є надзвичайно корисною від усіх хвороб. На Маковія святять також викачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. В день Першого Спаса прийнято дарувати один одному баночки з цими ароматними ласощами, пекти медові коржики і пряники, варити медовуху.
Читайте також: Українська родина – хто кому кум, сват, стрийко.
Другий яблучний Спас святкують 19 серпня. За церковним календарем це свято збігається із Переображенням Господнім. В церквах освячують яблука, груші, мед і колосся жита-пшениці. У народі вірили, що не можна їсти яблука тим жінкам, котрі втратили немовлят. Старші люди також уникали смакувати Божими дарами без освячення. Лише після того, як на Спаса фрукти й овочі освячувалися, їх можна було споживати усім.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Люди вважали, що яблука, освячені на свято Преображення, мають особливу силу. Відкусивши від такого яблука шматочок і загадавши бажання, можна було бути впевненим, що воно неодмінно здійсниться. Також цими освяченими яблуками треба було обов`язково почастувати хворих і бідних – тобто, поділитися із ближніми.
Третій Спас найчастіше називаю хлібним або горіховим. До цієї пори дозрівають горіхи, їх починають активно збирати і вживати в їжу. Перший горіховий збір теж освячують у церкві. На полях закінчують збирати хліб і печуть перший коровай з борошна нового врожаю. Хліб відносять у храм для освячення, а потім їдять всією родиною. Подекуди існує обряд — залишки першої хлібини загортають в ганчірку і кладуть за ікону. Таким чином «приманюють» в будинок благополуччя, оберігають сімейство від голоду.
