Народні назви місяців українського календаря

Не секрет, що новий рік у давніх українців починався навесні разом із пробудженням природи. Наші предки були дуже прив’язані до землі та нового урожаю. Вони уважно стежили за природою і давали цим природним ознакам цікаві та влучні назви. Саме так і з’явились народні назви місяців. Починаємо їх традиційно із весняного.

Березень – зимобор, крапельник, марець, протальник, свистун, весновій, новачок, красовик, сухин, з гір потоки, заграйярочки.

Вірили: якщо в березні лежить сніжок за видолинками – врожай на городину і ярину. Погляньте на останні снігові кучугури, якщо поверхня їх шерехата – на врожай, якщо гладка – хліб не вродить.

Квітень – березозоль, цвітень, дзюрчальник, водолій, красенець, лелечник, вередун, обманщик, пустун, крапельник, снігогін, лукавець.

У квітні ранковий туман віщує ясну погоду. Черемха зацвітає перед останніми заморозками. За християнським календарем на цей місяць випадає найбільше свято – Благовіщення. Якщо ж у цей день воно збігається із Великоднем, то першу Службу в церкві правлять на честь Благовіщення.

Травень – май, розмай, травник, пісенник, місяць-громовик.

Багато хрущів – на сухе літо. Свято Юрія, коли вперше виганяють корів пастися. Кажуть, дуже корисно покачатися по свіжій росяній траві й набратися сил від землі-матінки.

Червень – полудень, рум’янець, різноцвіт, сінокісник, першоліто, кресник, кресень, червець, ізок, гнилець, світозар, сонцекрес.

Цього місяця – найдовший день у році. Його відзначають 22 червня. Власне, день літнього сонцестояння і є святом Купала, а не 7 липня, як багато хто вважає дотепер. Саме в останній декаді червня рясно цвіте липа.

Липень – дощовик, сінокіс, косень, білень, грозовик, іллюх.

Найжаркіший місяць року. Це пора сінокосів і громовиць. Вшанування святих Івана Предтечі, Петра і Павла, Володимира і Ольги.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Серпень – жнивець, хлібосол, хлібочол, зарев, зорничник, копень, гедзень, прибериха-припасиха, спасівець.

Час збирання урожаю. На початку серпня відзначають день пророка Іллі, згодом – Маковий, яблучний і горіховий Спас. Також у серпні святять мед і яблука.

Вересень – хмурень, руєнь, зарев, сівень, ревун, вареснець, маїк.

Якщо бджоли восени щільно заліплюють вулик воском, залишаючи ледь помітний отвір – на холодну зиму; залишають його відкритим – до теплої зими. Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів – чекай суворої зими. Блимають зірки – посилиться вітер і погіршиться погода. За християнським календарем 21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці або Друга Пречиста. (Перша Пречиста 28 серпня, а Третя Пречиста на Покрову 14 жовтня).

Жовтень – листобій, древопилець, весільник, передзимник, зазимник, грязень, хмурень.

Свято Покрови відкривало цілу череду весіль, які зазвичай закінчувались до листопада.

Листопад – листогній, полузимник, перезимник, напівзимник, коваль, сонцеворот, падолист, братчин.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. Сірий ранок – ясний день. Побілів заєць – не забаряться й «білі мухи». Яка погода в листопаді, така і в квітні. Колись в народі казали: «Ще до Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі комин витре»! – малося на увазі те, що хто не встиг одружитися до свята Дмитра (8 грудня), шукав свою долю наступного року.

Грудень – студень, мостовик, стужайло, вітрозим, зимник, лютовій, хмурень, мочавець, андрієць.

Хоч зимно і темно надворі, але цей місяць багатий на свята й іменинників. Веселі передноворічні забави, ігрища і вечорниці сповна компенсовують короткі дні та холодні ночі.

Січень – сніговик, льодовик, просинець, щипун, тріскун.

Це весела пора колядок, водіння кози, ігрищ і розваг та ліплення снігової баби (якщо є сніг).

Лютий – вовчий час, бокогрій, сніговій, зимобор, криводоріг.

Зима зустрічається з літом. Свято Стрітення, під час якого у церквах освячують свічки.