Українці жартують, що саме 1 грудня починається так званий «Ромадан» – свято Романа, яке закінчується аж на Йордан 19 січня. В період від Романа до Йордана – низка свят та іменинників. А ще це чудова нагода сходити в гості й таким чином розпочати підготовку до новорічно-різдвяних свят. Отже, які свята на нас чекають та про чиї іменини потрібно пам’ятати.
Введення у храм пресвятої Богородиці (4 грудня) – велике свято, овіяне народними повір’ями. Кажуть, що у цей день першим до хати повинен зайти чоловік. Якщо ж проситиметься жінка – придумайте будь-які відмазки, але не впускайте. Звісно, на своїх з дому ця аксіома не поширюється… Та все ж… Першим цього дня має зайти не тільки гарний чоловік (чорнявий, при параді), а ще й мати при собі певну суму грошей. Скільки – то вже не так важливо, аби вони у нього були, ті гроші. Це – добрий знак того, що гість приніс у хату добробут і щастя.
А втім… не завжди і не всім таланило у цей день. Ось про що розповідає одна байка. Якось бідний мандрівник знайшов на дорозі мішечок із грішми. Було це саме на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Кажуть, що на свято Миколая він їх усі розтратив. Та й так у серцях промовив: „А щоб той Введень був щодень, а того Миколи не було ніколи!” Та це лише байка. До того ж, про бідного мандрівника, який носив готівку. Тепер усе значно простіше – мандрівники користуються пластиковими картками!
Свято Катерини випадає щороку 7 грудня. Колись у селах на Катерини ворожили: ставили гілочку вишні у воду, і якщо та гілочка до Меланки пустила пагінці, а ще чого доброго зацвіла – то добрий знак. Якщо зів’яла – що ж, неякісне було, мабуть, деревце. Та де у місті тої вишні взяти? Вже краще відкрити баночку вишневого повидла і намастити собі на хліб!
До вечорниць на Андрія (ввечері 12 грудня, самі ж іменини 13-го) щороку готуються ретельно і весело! Для цього заздалегідь перуть свої вишиванки, розучують пісень і ліплять вареники. Колись у селі для цього свята обирали велику хату, куди на вечорниці збиралися хлопці й дівчата. Вечорниці були приводом не тільки пожартувати, а й обрати собі пару, виявити симпатію і весело провести час.
Форматом вечорниць у великому місті можуть бути конкурси. Які? На спритність, вправність, дотепність, логічне мислення і творчу уяву. А вже на „десерт” – щось традиційне, із кусанням калити, яблук, усіляким там вимазуванням сажею і, певна річ, варениками, частуванням і залицянням та гарною музикою. Важливо, аби ніхто не образився і не пішов додому голодним.
Наума завжди вважали покровителем розуму, знань і доброчинства. Наум був чоловіком мудрим, тому й свято його варто провести у пошані усім, хто гризе граніт науки. Як то кажуть, „прийшов Наум – пора братися за ум”. А якщо по-правді, то у день 14 грудня таки варто звернутись до цього святого із проханням просвітлити мізки і дати добрий розум. Не палицею ж його наганяти!?
Миколая Чудотворця. Це неправда, що на свято Миколая чекають тільки діти. Здається, що саме перед цим святом кожен із нас хоч на мить та й стає трішки дитиною. І в цьому немає нічого поганого. Кожен-бо із нас знає, що настане той казковий ранок 19 грудня, коли з-під подушки можна буде витягнути шарудивий пакуночок із апельсинками й горіхами. А ще там буде шоколадка і щось корисне тільки для тебе. У Західній Україні повелась добра традиція готувати подарунки на Миколая усім без винятку в родині. Важливо ж не тільки що, а насамперед – повага і уважність до інших. А що робити з тими дітьми, до котрих приходить Дідусь Мороз? Своїх подарунків вони таки дочекаються, але вже на Новий рік і під ялинкою, а не під подушкою. Та нехай собі ходить, тільки най не шкодить!
Дівчат із чудовим іменем Анна багато в Україні. І вони заслужили на те, аби почути від своїх друзів та рідних кілька теплих та щирих слів. Святкуємо Анни 22 грудня. Примітно, що саме на свято Анни маємо найкоротший день у році. Отож, попереду – довгий-предовгий вечір, який можна провести змістовно і цікаво. Тим більше, що до Нового року й Різдва – рукою подати або яблуком докинути!
