– Весільний букет – це фактично друге обличчя нареченої, відображення її стилю, достатку і формату самого весілля. Тому так важливо вгадати стиль, фасон і колір. Для цього радяться із флористами – фахівцями, котрі готують весільний букет.
– Молодий-наречений приїздить на весілля з букетом і офіційно дарує майбутній дружині. А наречена чіпає букетик молодому на лівий бік. (Після шлюбу, виходячи з церкви, вона перечіпає букетик на правий бік, що означає – ти тепер одружений чоловік).
– Певна річ, весільний букет повинен бути лише з живих квітів, і в жодному разі не зі штучних чи засушених. Адже це – символ. А щоб квіти довго не в’янули, для цього до стебел чіпають спеціальні колбочки із вітамінами та інші флористичні премудрості.
– Окрім кольорових чи однотонних букетів до весільних додають неколючі кактуси, м’яту, цитрини (лимони), яблучка, екзотичні кумквати (маленькі апельсинки), кущики ожини, малини чи гілочки полину тощо.
– Букет в стилі бідермейер є округлою квітковою композицією, в якій стебла практично не видно, а голівки квітів щільно прилягають одна до одної.
– Популярний серед наречених і каскадний букет, у якому квіти звисають барвистою хвилею. Такий був найпопулярніший у буремному ХХ столітті.
– Рустикальний шик – це букети довільної форми, котрі поєднують у собі сільську невимушеність та “непричесану” безпосередність. Цілком гарно і природно виглядають схожі букети із польових квітів і трав.
– У Стародавньому Римі молоді наречені виходили заміж з букетом з часнику і розмарину. Вірили в те, що тільки ці рослини можуть стати запорукою щасливого і заможного життя.
– На Далекому Сході нареченій пропонують базилік – запашну пряну рослину.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
– У давніх слов`ян замість букетика був вінок, який плели із запашних квітів і трав. За стародавніми повір`ями, ці трави відлякували злих духів.
– Традиційно український букет складається із таким символічних рослин, як барвінок та сезонні квіти – починаючи від півників і півоній і закінчуючи айстрами та жоржинами. Щодо маків, то вони нетривкі й символізують вічний сон. Їх радять не давати до букетів та не вишивати на одязі.
– Окрім квітів у весільному букеті можна надибати пір’я, коралики, мереживо, блискітки та іншу фанаберію.
– До екзотичних належать весільні букети з метеликів, валяних квітів, ґудзиків, скрученого у “трояндочки” кленового листя, цукерок, кольорового паперу та вишитих бісером композицій. Причина очевидна – наречена хоче зберегти його на довгі роки, а не тільки на світлині.
– Існують весільні забобони і щодо букету. Свій букет наречена не повинна випускати з рук протягом всього дня. В особливих випадках його можна дати потримати нареченому чи матері. Лише за весільним столом дозволяється поставити його перед собою, а ввечері слід забрати до спальні.
– Наприкінці весільної забави наречена кидає букет за спину – та із дівчат, котра його впіймає, наступною вийде заміж.
