Як навчитись відкриватись

Говорити можна багато і про все. Як же це – бути відвертим? Чи легко бути відвертим і чи варто це робити взагалі?

Як навчитись відкриватись

Відвертість насправді річ непроста. Жодна людина не хоче бути відторгнута чи висміяна, тому, здається, відкриватись комусь може бути небезпечно. Це як відомому вислові: все сказане може бути використане проти.

Якщо говорити коротко, то для відвертості потрібні три речі:

• - Сміливість говорити щиро.
• - Сміливість слухати і чути.
• - Сміливість не втрачати власної відкритості, навіть коли «щось пішло не так» і вашу думку вислухали не так, як би вам того хотілося.

Лише з цими трьома факторами можна навчитись відкриватись

Страх говорити відверто

Насправді ми всі боїмося бути відторгненими. І не просто так. Психологи кажуть, що при цьому відчуття задіюються ті ж нейронні шляхи, що й при фізичному болю.

Ось чому це так неприємно, а часом навіть нестерпно. Людина не може жити самостійно. Їй завжди потрібна взаємодія зі собі подібними. Люди передають одні одним досвід, вчаться одні в одних, разом досліджують світ. Тобто, ми усі потрібні одне одному.

Тому нам так важливо, аби оточуючі правильно сприймали нашу думку. Якщо нашу точку зору відкидають, ми починаємо або замовчувати її, або говорити нещиро. Ще гірше – можемо відмовитись від власної думки.

Проте це має негативні наслідки. Адже таким чином ми самі ж зменшуємо свою унікальність та ідентичність. У свою чергу така поведінка може навіть провокувати різного роду фізичні хвороб, невдалого життя тощо… Тому навчитись відкриватись дуже важливо.

Чому важливо вміти слухати

Кожна людина хоче, щоб її чули. Це нормально. Але слухати треба вміти. Бо для цього потрібно стишити власні думки і сконцентруватись на іншому. Відкинути такі почуття як заздрість, осудження, насмішки і просто вислухати. Для початку – нейтрально.

Аби дійсно зрозуміти співбесідника, а не просто мовчки слухати. Такі дії прямо пропорційно впливають на якість нашого спілкування. І, відповідно, стосунків також. Адже це лише частинка процесу. Проте залежить від неї, як бачимо, дуже багато.

Залишатись відкритим

Буває так, що у минулому людина має негативний досвід відвертості. Її не почули, не зрозуміли, відкинули її думки чи почуття.

Ця травма закриває людину від світу і впливає на побудову стосунків з іншими. Адже тепер страшно впускати у своє життя інших. І як у замкненому колі – інші люди також обходять «жертву» стороною, через її закритість не ідуть назустріч. Однак треба знаходити у собі мужність та силу заперечити такий негативний досвід. Натомість же відкрити себе для нового. Так, може, вас не усі приймуть, не усі зрозуміють, але це – не страшно. Головне – постійно бути активним. Так подолати кризу і навчитись відкриватись набагато легше.