Місто пише Твою історію.. Ти пишеш історію свого міста. Хто не повертається туди, де вперше ходив на рандеву, сидів в тиші університетських кафедр, пив чай з корицею в затишних кафе?. Місто в якому ми народилися назавжди визначає нашу власну історію.. І в цьому місті доріг і людей, Де стільки доріг і людей було втрачено, Де вірити знову – це майже пробачити, Бо мало повітря для наших грудей. І в цій тимчасовості і фрагментарності, Де день не вимірює кроків прокладених, То вірити знову, це майже коштовності, Яких не купити на ринку рекламному..
***
Це місто засинає на очах,
Коли згасає в сутінкових фресках.
Це місто не призначене для нас, і не для тих, хто вчора тут замешкав.
Це місто залишає по собі осінні незавершені розмови,
І жмуток слів, що потім навесні, загубляться, і не знайдуться знову.
