Привіт з далекої країни

Власне так був названий концерт, на якому прозвучала прем’єра цієї яскравої вишуканої інструментальної композиції.

Можливо, декого із Вас таки справді здивує, що за кількістю регалій ми практично не ознайомлені з творчістю цього талановитого композитора зі США? Не дивуйтесь, адже більшість вартісних творів, і не лише зарубіжних композиторів, а й наших, повертається з-за кордону уже напрацьованим фактажем. Як доказ того, що українська музика у світі знана, пошанована, затребувана і потрібна.

Отож, 14 грудня 2016 року у Малому залі Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка відбувся чудовий концерт. І не просто концерт, а різдвяний дарунок, на якому вступне слово мала бандуристка і педагог, заслужений діяч мистецтв України, п. Оксана Герасименко. Із п. Юрієм Олійником Оксана Василівна знайома давно. Саме завдяки тісній співпраці твори цього талановитого американського композитора вивчають студенти п. Оксани. На цьому вечорі прозвучали вже знайомі композиції, а також кілька прем’єр.

Програма була вибудована у хронологічному порядку написання творів і розпочиналася Сонатою для бандури, написаною Ю. Олійником у 1988 році. Її віртуозно представила Юлія Когут – лауреат всеукраїнських конкурсів, яка навчається у класі старшого викладача Олени Ніколенко. Яскраво прозвучав і твір «Українське Різдво» у виконанні лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів Квітки Созанської (клас професора Людмили Посікіри). Глибиною почуттів і переконливою інтерпретацією вразила слухачів лауреат Гран-прі Всеукраїнського конкурсу імені М. Лисенка Юлія Бойко, яка виконала один із знакових творів композитора «Баладу про Чорнобильське село». «Галицький і Карпатський ескізи», наповнені колоритом українських мелодій, були виконані лауреатом всеукраїнських конкурсів Марією Гуляк (обидві – студентки класу Оксани Герасименко).

Концерт № 5 «Нове тисячоліття», написаний для бандури, хору і симфонічного оркестру, цього разу прозвучав у авторському перекладі для бандури і фортепіано, у віртуозному виконанні Христини Шукост, яка навчається лише на ІІ курсі. Цей Концерт був присвячений Олі Герасименко-Олійник – дружині композитора, і вперше був виконаний нею разом з камерним оркестром «Віртуози Львова» у розширеному складі та хоровою капелою «Трембіта» під орудою визначного диригента Юрія Луціва у червні 2008 року у Львові.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Особливо варто відзначити виступи лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів Марти-Марґарети Сторонянської (студентки-третьокурсниці класу О. В. Герасименко). У її майстерному виконанні прозвучав Концерт № 3 «Екзотичний», присвячений Оксані Герасименко, яка неодноразово виконувала цей твір разом зі симфонічними оркестрами у США, Філіппінах та в Україні. Партію фортепіано обох концертів виконала Віталія Парова – концертмейстер з великим стажем, яка неодноразово була відзначена дипломами на міжнародних конкурсах.

Шквал аплодисментів викликали прем’єрні виконання М.М. Сторонянською поліфонічного циклу «Три наспіви і фуги» (з присвятою Дмитрові Губ’яку) та вже згаданої вище композиції «Привіт з далекої країни».

А Різдвяним дарунком композитору та його родині стала лемківська колядка «Радуйтеся, всі людіє» в обробці Оксани Герасименко, якою завершили це святкове дійство тріо бандуристок «YuMaVita» у складі Юлії Бойко, Марти-Марґарети Сторонянської та Віталії Якимович.

Формат концерту був продуманий не лише репертуарно, а й одягово –виступ кожної був прикладом гарного сценічного вишколу, що свідчить про високу манеру виконання – а це не лише слова!!! Це – багаторічна рутинна праця.

Коротка довідка про Юрія Олійника.

Маестро багато виступав у США, активно пропагуючи творчість українських композиторів на американському континенті. До його концертних програм входили твори композиторів класиків, в тому числі українських: В. Барвінського, С. Людкевича, М. Колесси, В. Косенка, Л. Ревуцького, Р. Савицького, сучасні композиції, а також власні.

Свою педагогічну діяльність Юрій Олійник провадив у Клівлендській школі «Сеттлемент» (1956-59), Музичній консерваторії Сан-Франциско (1960-67), Каліфорнійському Університеті (1985-87, 1990-93) та в Амерікен Рівер коледжі у Сакраменто (2000-2015), де викладав курс «Основи теорії музики» та «Введення в музику». До сьогодні працює з учнями приватної музичної студії по класу фортеп’яно.

Юрій Олійник завжди був активним громадським діячем. Він є одним із засновників Товариства Збереження Української Спадщини Північної Каліфорнії (1982), яке очолював протягом багатьох років, а також Українського Академічного Товариства Каліфорнії. З 1996 року є членом Історичного радного комітету при департаменті освіти штату Каліфорнія.

У 1999 році Юрій Олійник був нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України за особистий внесок в українську культуру і популяризацію української музики в світі, а у 2008 році Указом Президента України був відзначений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за вагомий внесок у популяризацію історичних та сучасних надбань України у світі. У 2011 році Міністерство Закордонних Справ України нагородило Юрія Олійника (першого президента Товариства Збереження української спадщини Північної Каліфорнії, США) Почесною відзнакою МЗС України ІІІ ступеня за значний особистий внесок у збереження і розвиток українського музичного мистецтва, зміцнення українсько-американських відносин, утвердження позитивного іміджу України у світі та з нагоди 80-річчя з дня народження.

З інтерв’ю з Оксаною Герасименко:

«Не простим був період підготовки, але увінчався успіхом, що надихає на подальшу працю. Бо справжня музика – як кохання. Не завжди воно буває з першого погляду. Іноді потрібен час, і тоді починаєш розуміти, що воно назавжди. Так мені видається з музикою Юрія Олійника. З часом вона все більше і більше здобуває своїх прихильників. Хоча, без сумніву, є твори які вражають з першого разу. Таким, думаю, серед інших є «Привіт з далекої країни» – твір дуже цікавий для інтерпретації. Сьогодні він був виконаний вперше і Марта Сторонянська дуже добре справилась з ним, як і з іншими творами.

Від себе особисто хочу сказати, що у процесі роботи з музикою Юрія Олійника я отримую величезне задоволення. В останні місяці під час підготовки концерту зауважила, що якийсь дивний заряд позитивної енергії наповняє мене щоразу, коли мої години зі студентами закінчуються роботою над творами Юрія Олійника. Без сумніву, це – енергія, яку приховує у собі музика маестро. Здебільшого мажорна, вона повністю відображає внутрішній світ композитора – людини емоційно виваженої, оптиміста по натурі, завжди привітного і усміхненого.

Музика цікава в гармонічному плані, написана дуже зручно з використанням найрізноманітніших прийомів гри, а розмаїття фактури ставить численні технічні завдання для виконавця. Цікаві гліссандо, які звучать дуже ефектно (при вмілому їх виконанні), великі градації нюансів, як агогічних так і динамічних, відкривають величезне поле для інтерпретаційних пошуків. Напевно, як ніхто з вітчизняних композиторів, Юрій Олійник дуже вміло використовує верхній звукоряд бандури, чим суттєво збагачує тональний план своїх композицій. Це також збагачує і тембральну палітру звучання бандури.

І щоразу не втомлюєшся шукати якісь нові вирішення у цих творах. Бандурна творчість Юрія Олійника – це унікальне явище не лише в українській музиці, а й у світовій музичній культурі. Шість концертів для бандури та симфонічного оркестру Юрія Олійника (з них 5-й – для хору і симфонічного оркестру, а 6-й – для 2-х бандур з оркестром), а також ряд концертних творів стали неоціненним внеском у скарбницю музичного мистецтва України і світу.

Тому всі ми, учасники концерту, з великою любов’ю і шаною віддаємо часточку душі і серця, щоб донести до слухача всі ті ідеї і задуми, що втілив композитор у своїй музиці. Ми прагнемо, щоби Юрій Олійник на схилі літ відчув справжню насолоду від власних творчих здобутків. Бо найвища нагорода для композитора – це чути свою музику у гарному виконанні. Побажаймо ж ювіляру міцного здоров’я, наснаги, здійснення всіх мрій і творчих планів!»