Мода – така ж мінлива, як і погода. Вона проникає у всі прошарки життя людей і диктує смаки, кольори і форми. Мода короткочасна й поверхова, вона швидко захоплює і так само швидко перескакує на інші тенденції. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу. Треба ж на щось тратити гроші багатим і примхливим жінкам, правда ж?
Модними є і популярні люди – зірки теле-шоу, актори, музиканти, політики, блогери, письменники та всяка інша богема. Одні з них стають модними поневолі, інші старанно працюють над своїм образом, аби завжди бути на видноті. Навіщо їм це?
Бути популярним і модним, майже народним – спокусливо. Та постає інше питання – чи готовий модник витримати увесь тягар всенародної слави та уваги? Уявіть собі – навіть аби вийти у найближчу крамницю по продукти, треба гарно вдягнутись, причесатись і приклеїти усмішечку. Інакше хтось упізнає і скаже: «А-га, а я вчора бачив того, з телешоу. То він купував помідори і прийшов у хатніх капцях! І я навіть встиг зазнимкувати його на смартфон! А-ха-ха! Нині ж виставлю в інстраграм! Нехай люди потішаться»! Ось вам і слава…
А ще модний і народний герой не має права не тільки розслаблятись, а й помилятись. Зазвичай всенародний улюбленець завжди викликає у суспільстві завищені сподівання, близькі до ідеалу. Люди зачаровуються заради того, аби через певний проміжок часу розчаруватись, знайти ґандж і довести іншим, що не такий він уже й ідеальний! А ви казали! А ми ж знали, що так буде!
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
От, приміром, модний автор у літературі. Його друкують, йому замовляють статті, його висувають на конкурси і премії, беруть у журі та запрошують на шоу. І з часом добрий автор може перетворитися на модного ремісника. Адже в модного автора зовсім не залишається часу на приватність і на творчу працю в тиші власного кабінету. Від нього вимагають модних тем і багато-багато текстів, які не пишуться так швидко і так якісно, адже добрий автор повинен їх пережити. Є й інша вада у всій цій модній веремії – автора наслідують, пишуть в його стилі, передруковують без дозволу і продають піратські копії направо і наліво. І навіть з-під поли. Адже книга – це також річ комерційна, то чому б і не заробити пару копійок?
А потім з’являється інший модний автор. І про попереднього забувають або ж він стає нецікавим. А й справді – чи довго можна «грати вар’ята», якщо ти не комедійний актор, а всього лиш людина, яку винесло на гребінь слави?
Кожному модному автору (а ще – співакові, акторові, політику, шоу-менові чи блогерові) завжди варто мати запасний варіант – чим він буде займатися, коли слава і людська увага перейдуть до іншого? Ця мить дуже небезпечна. Адже якщо людина звикає до слави, то потім уже не може просто так жити і вирощувати квіти на присадибній ділянці. Вона потребує періодичної уваги і оплесків.
В історії є чимало прикладів про легендарних людей, котрими усі захоплюються. Та лише одиниці знають, якою ціною дісталась їм ця слава. Тож чи не краще бути просто хорошою людиною і не прагнути доводити іншим, що ось він – я!?
Той, хто щодня працює над собою, неодмінно збере рясні плоди праці. Важливо, аби ніхто і нічого не порушувало приватної території, на яку має право кожна людина. Навіть якщо вона зовсім не модна і не народна.
Розмірковувала Оксана Кришталева, Львів
