Міла ІВАНЦОВА ПОТЕНЦІЙНИЙ УЧЕНЬ

Міла ІВАНЦОВА ПОТЕНЦІЙНИЙ УЧЕНЬ

Міла ІВАНЦОВА
ПОТЕНЦІЙНИЙ УЧЕНЬ

(Оповідання зі збірки «Скринька з оповідками»)
Багато років я навчаю людей французької мови. І дітей і дорослих. Учні бувають різні – ледачі й старанні, неслухи та слухняні, обдаровані й не дуже, бувають теперішні та дорогі колишні. Але був у моєму житті одного разу потенційний учень.
Підходить якось до мене колежанка – учителька англійської мови – і каже:
– Знаєте, мій молодший син, йому шість років, так-от, він просто марить Францією – усі передачі про неї дивиться, енциклопедію читає, Ейфелеву вежу скрізь малює! Він мріє вивчити французьку!
– Без проблем! Нехай приходить, навчу! Ті, котрі захоплені, – найкращі учні, – кажу я. Минуло півроку. Знову підходить до мене в учительській та сама колежанка:
– Знаєте, я про вас пам’ятаю, мій син… Він уже в першому класі.

Він так мріє про Францію, так хоче вчити французьку, просто марить!
– Я ж казала – немає проблем! Хай приходить, розберемося.
– Але… знаєте, є проблема. Тут така справа… Нам логопед не радить, адже він у мене «ер» не вимовляє. Ричить, розумієте? А ваша французька може закріпити те, з чим ми боремося.
– Ну, не знаю… Ви – мама. Вам видніше. Для мене такий учень – як знахідка: і навчатися хоче, і вже ричить!
– Ну, ми поки зачекаємо, порадимось іще… Але він дуже хоче, просто марить…
Пройшло кілька років, я давно змінила місце роботи. Одного разу на вулиці хтось гукає до мене: «Мадам!» Озираюсь – вона, учителька англійської. Махає рукою, широко усміхається.


Цікаве відео на нашому каналі: Листівка на День матері з фетру


– Здрастуйте! Як ви? Де ви? Знаєте, мій молодший син, він уже в п’ятому класі, але ми про вас весь час згадуємо… Англійська в нього з першого класу. А от у п’ятому довелось обирати другу мову між німецькою та французькою…
– Ну і?.. – збентежено питаю я. – Розумієте… Така справа – усе ж таки нам із логопедом не вдалося тоді остаточно викорінити його дефектне «ер». І навіть досі в нього проскакує якесь неслов’янське ричання, – каже вона трохи винувато.
– І ви хочете сказати, що через це ви змусили його вчити німецьку?!
– А що мені залишалося робити?! Звісно, ви ж знаєте – він так марить Францією, так мріє вивчити французьку… Але хіба ж можна?..
– І як у нього з німецькою? – ставлю я майже риторичне запитання.
– Він її ненавидить, – розводить руками колежанка.
– Ось мій номер телефону. Нехай приходить.
– Ні, та що ви! Як можна?! А як же?..
– Знаєте, мем, це – злочин проти дитини! Він вам не пробачить.


Учні бувають різні – ледачі і старанні, неслухи і слухняні, обдаровані і не дуже, бувають теперішні і дорогі колишні. Але був у моєму житті одного разу потенційний учень. Прекрасний потенційний учень…
2003
ivanc3.jpg (111.7 Kb)
Korali.info (Коралі.інфо): краще україномовне жіноче видання.
© Korali.info 2015 — 2018.