Кілька теплих слів
Я надивлюсь на сонце і на трави,
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми...
Ліна КОСТЕНКО

Щодня одне і те ж: хата-робота-обов’язки-цейтнот. За круговертю рутинної праці забуваємо про маленькі, але такі потрібні кожному із нас дати: чи то родинні, чи товариські, чи просто ті, що гріють душу теплим промінням спогадів та уваги. Коли хтось нагадує нам про них, кажемо – не було часу згадати, немає змоги усе вкласти у голову. І не треба.
Не треба спеціально чекати якоїсь круглої визначної дати, аби подарувати родині чи ближньому дещицю радості. Вчімося влаштовувати свято самі собі. Приводом може бути навіть гарна погода.
А найбільше ми забуваємо про уродини.
Чесно кажучи, не розумію цього світського правила: втаємничувати свій вік, робити з цього бозна-яку панацею... Скільки кожному із нас років? Психологи довели це – не завжди стільки, скільки зазначено у метриці. В людини є фактичний вік – суха дата, біологічний – стан організму і запас життєвої енергії. А іноді кажемо: „Розумний не за віком!” Цей ментальний досвід – також своєрідний розумовий вік.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Особливо це стосується жінок.
Маленькі життєві радощі розкривають нас по-новому. Старші стають молодшими, а діти виявляють неймовірну кмітливість. Виснажене обличчя студентки враз розквітає, а щаслива мати стає більше схожою на свою дорослу доню.
А хто сказав, що чоловікам не потрібна увага? Вони за щоденними турботами також не помічають маленьких життєвих радощів. Світ починається із кожного з нас. Почніть сьогодні...
Оксана КРИШТАЛЕВА, Львів
Вам сподобалася стаття? Підтримайте україномовне видання: Ваша допомога дозволить нам працювати для Вас і надалі!
➡ Приват 4149629353047269
➡ Monobank: 4441114410047144
➡ PayPal: uimcbiz@gmail.com
Дякуємо!
6.04.2018