Василь Шкляр. ТРОЩА. (Афоризми)

- Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати. (В. Шкляр. ТРОЩА. Цитата із обкладинки.)

- ...в кожній людині, десь там, насподі, сидить чорт самовиправдання. Цей гаспид готовий наснувати тисячі простих і зрозумілих причин, аби чоловік міг пояснити свій найтяжчий гріх. Якщо не виправдати, то бодай пояснити.

(В. Шкляр. ТРОЩА, - стор. 136)

- Гаспид, який сидить у кожній людині, не любить, щоб усе було напрямки - часом він плете свою павутину стежок і доріг, на які спокушає тебе безнастанно, аби ти прийшов до цілі з фатальним запізненням. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор.

138)

- Скільки того щастя подужаєш? Пучку. Більше не влізе. Рівно ж стільки, скільки вдихають легені. Аби й хтів зачерпнути більше, то уві що? Так і щастя, так і життє. Візьмеш його стільки, скільки вмістять відведені тобі дні. Захочеш більше - тільки людей насмішиш. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор.

140)

- Смішними мають право бути курка, індик, кішка, свиня, коза, але не чоловік. І в скруті, і в гаразді життє все'дно пробіжить, як вода. Але щастя й зажиток розвіються, а ганьба сі лишить навіки. Або ганьба, або честь. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор.

140)

- Люди змінюються... Або їх змінюють обставини. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор. 140)

- Якщо Бог - це любов, то що таке кохання? Може, кохання є тінню Бога? (В. Шкляр.

ТРОЩА, - стор. 214)

- Знаєш, Крісе, що таке щастя? Це коли ти лежиш у цісарській теплій постелі, що пахне лободою, неділею і коханою жінкою, а з кухні долинає легеньке подзенькування посуду і дражливий аромат меленої кави. Все, що було перед тим, то, звичайно, блаженна втіха, але вона невимовна, стихійна. А щастя - це радість осмислена, усвідомлена, тямиш? (В. Шкляр.

ТРОЩА, - стор. 291)

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

- Старушенція Європа любила теревені про демократію та права людини, але вкривалася холодним потом, коли їй нагадували про Українську Повстанську Армію. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор. 320)

- ...я ледве не задихнувся від щастя, адже щастя - це, крім усього, така небезпечна річ, якою можна і надірватися. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор. 370-371)

- Та якщо на людину довго дивитися, вона той погляд неодмінно відчує. Наш погляд буває пронизливіший за крик. (В. Шкляр. ТРОЩА, - стор. 403)

Уважно читала і зазначала Оксана Кришталева зі Львова