Один іноземець якось зазначив: “Різдво дириґує чарівною паличкою над цим світом, і від того все стає м’якшим і красивішим”. Звали того іноземця Норман Вінсент Піл. З ним особисто я не знаюсь, але те, що він сказав і озвучив усім нам, вельми важливе.
На жаль, світ тепер занадто сильно перехилило в бік комерції та матеріальних цінностей. Мірилом достатку і маркером свята є зовсім не настрій, не особливий святковий стан душі, навіть не молитва чи теплі розмови біля пічки, а подарунки, обновки, бажання виставити в соцмережі те, чим можна похизуватись.
А ще – походи у супер-маркети, знимкування біля новорічних інсталяцій, демонтративне розпивання ґлінтвейну просто неба тощо. От, мовляв, на Різдво я нарешті придбав собі новий ґаджет. От – ми поїхали на крутий курорт, хоч нам для цього довелося позичити купу грошей. Зате всі бачать, як ми вміємо відпочивати і – нехай нам заздрить весь світ і вся родина!
Щось пішло не в той бік – більшість людей, легко пірнувши у хвилі глобальної комерції, піддаються сучасним віянням. Чи то люди розівчились аналізувати і думати, чи так уже бракує їм ще одного новомодного пристрою та демонстрування своїх показових емоцій?! І невже так важко бути щасливим без грошей? Більшість скаже – так, без грошей справді непросто відчувати щастя. І хочеться ж якоїсь обновки… і взагалі – радіти просто так якось не в тренді сьогодні. (Тому що не вміють)…
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Такі люди бояться роздумів на самоті, не люблять читати, терпіти, чекати, бути уважними до інших. Не хочуть чи не вже не вміють мріяти. А тому й мають лише те, що пропонує їм всюдисуща реклама. Гарні блискітки з обгортки, за якими приховано одноденну радість від чужого свята. Коли ж згаснуть ліхтарики та ілюмінація, залишаться фантики. А так важливо, щоб внутрішнє світло зігрівало у часі свят і ще довго по святах. Бо ж для чого тоді казка Різдва? Для чого це дійство, ця вселенська радість народження Божого Сина? Для чого нам Різдво?
Як влучно зазначено Дженіс Медітер: “Різдво не є стільки відкриттям наших подарунків, як відкриттям наших сердець”. І це – правда! Той, хто навчився радіти і готуватися до Різдва, хто зумів перебороти у собі спокуси комерції, наживи, напаковування живота смаколиками, той сприйматиме Різдво як духовне наповнення, як Боже світло, яке приходить щороку, аби обігріти і освітити нас зісередини, очистити наші душі та зробити їх по-дитячому мрійливими, чистими, позитивними.
. . . . . . . .
Різдво!.. Ви чуєте? Лишень від звуків цього чарівного слова у небі починають співати невидимі дзвіночки, і здається, що от-от станеться дещо казкове. Чуєте? (Сашко Дерманський, «Крамничка тітоньки Мальви»)
Роздумувала Оксана Кришталева, Львів
