Сиди, жінко, вдома!

Може, і смішно говорити про це у вік комп'ютерних технологій та сучасної глобалізації, але й досі ще зберігається звичай, коли жінку не впускають до хати або відмовляються її обслужити першою в супермаркеті. Чому?

Причина полягає в тому, що сучасний світ стрімко змінює засоби пересування і технічні пристрої, а от звичаї й традиції змінюються не так швидко і не так просто. Та й більшість із нас дотримуються звичаїв, навіть не замислюючись над їхнім призначенням. Бо бабці наші так робили. Але вони знали, чому так робили. А ми, не знаючи, робимо - бо так треба. Та не питаємо себе - а кому це треба і які матиме наслідки?

І якщо у містах більшість лише поблажливо усміхнеться на такі "традиції" - не впускати жінку до хати, то в сучасних селах можуть і відьмою назвати, і пса з ланцюга спустити.


Звичай не впускати жінку до хати особливо стосується свята Введення у храм Пресвятої Богородиці, або як у народі кажуть, Третьої Пречистої. За народними віруваннями від Введення починалась правдива зима. Всі роботи на землі остаточно припиняли. Відповідно, жінкам було що робити в хаті. Колись - не тільки варити й білити піч, а й ткати полотно, бавити дітей тощо. Чоловіки-майстри грілись у хаті та в цей час переважно щось майстрували. А ті, в кого руки до майстрування не лежали, знаходили розвагу в тому, що ходили від хати до хати із побажаннями - так і заробляли.


Початок зими аж до Стрітення був особливою порою між життям і смертю. Вірили, що взимку на Землю приходять духи предків. Зв'язок із потойбіччям тримався чіпко і гостро. А кому ж не знати про це, як не жінці, хранительці родових генів і втаємниченій у символічну смерть і народження самого життя?!

Так, це одна із найбільш поважних причин, чому жінка не була бажаною в хаті. Зрештою, жінка, яка за своєю природою більше пов'язана з Місяцем і місячним циклом, у критичні дні вважалась нечистою. Це - також причина вважати, що саме в такі дні жінка принесе до чиєїсь хати нещастя, біду, вроки чи й взагалі лихо. Тому чимало хто вважає, що жінка більш схильна до магії, чарів і таємниць.

Читайте також: 20 віршів та пісень про маму

Але - забобони так би й залишились забобонами, якби не переїхали разом із сільськими звичаями до міста.
Дотепер вірять у те, що першим у щойно відкритий магазин повинен зайти чоловік - молодий, здоровий, багатий. Чому? Бо чоловік - носій іншої символіки.
Загалом чоловік - це рушій основного питання на Землі - він допомагає продовжувати рід і керувати життєво важливими подіями. Жінка ж більше прив'язана до землі, до особливого стану виношування і народження дитини. (Сорок днів після пологів жінку вважали нечистою і не дозволяли їй ходити на Літургії).

А з погляду сучасної людини, котра вже далеко не сидить на печі й не живе у селі та не пряде куделю, таке ставлення до жінки - не більше, аніж ґендерна нерівність. І цю нерівність необхідно врешті вирівняти. Насамперед, адекватним і демократичним ставленням як до мудрої жінки, так і до розумного чоловіка. Аби жоден чоловік не сказав про жінку-керівника: "Чому якась баба має мною командувати?!" Бо баби залишились в минулому, а в сучасному світі понад усе повинно бути адекватне ставлення до жінки.
Особливо якщо ця жінка - мудрий керівник.
Розмірковувала Оксана Кришталева