Тумани – це атмосферні явища, які трапляються за певних умов. Скупчення водяної пари, погана видимість, висока вологість та подібні ознаки. Однак, для людей мистецтва туман – це не лише атмосферне явище. Це – чудова нагода передати певний душевний стан людини, її настрій, переживання тощо. А для кіно – прекрасне тло для містики і невідомості.
Цікаво й те, що туман в горах має свої особливості – там хмари настільки ретельно змішуються з туманом, що розрізнити і відділити їх неможливо. Тому туман в горах – це подвійна містика і краса. Герой іде вгору крізь туман і опиняється у хмарах… Якщо в тумані видимість сягає менше 1 км, то в серпанках – помірних (слабких) туманах видимість може бути і до кількох км довкола. У фільмах зазвичай таку картину наповнюють відповідною музикою зі спецефектами.
Такими ж загадковими і величними є морські тумани, коли холодне повітря скупчилось над теплою водою. А якщо до цього додається гра світла і кольору, то морський туман більше схожий на візії-сни, а не на явище природи. Саме цим і привабливі морські тумани.
Не всі тумани є вогкими і холодними. Існують і сухі тумани. Це – імла і помоха, де замість дрібненьких крапель води – кіптява, дим і пил. Вони можуть бути на торфовищах у лісі або у великих містах, де працює промисловість. Тоді це вже навіть не зовсім тумани, а смоги із пилу і бруду, які закривають сонце.
Найбільша кількість туманних днів — 120 на рік — спостерігається на острові Ньюфаундленд в Атлантичному океані. На цій ділянці зустрічаються тепла течія Гольфстрім та холодна Лабрадорська течія.
Читайте також: 20 віршів та пісень про маму
Ще якихось 100-200 років тому в європейських містах туману було значно більше. Причина проста – у зимову пору року будинки опалювали дровами і вугіллям, дим активно виходив із димарів. Саме тому над містом виникав туман і дим. Тепер над містами більше видно світловий ефект.
У психології поняття туману означає помутніння, неясність, пригнічення свідомості. Схоже трактування туману і в літературі. Класичні письменники часто зображали туман як виразник чогось таємничого, небезпечного і непевного. А якщо це поєднати із описами старих цвинтарів чи покинутих споруд, то маємо правдиву містичну картину світу.
Чимало зображень туману і в кінематографі. Це – алегорія снів, вічності, поєднана із хмарами та тією ж містикою. Багато хто із нас спостерігав мальовничу павутинку, на якій застигли мініатюрні краплинки роси – таке можливе лише при наявності туману. Що не кажіть, а туман – дуже настроєве атмосферне явище. Можливо, саме тому він так рясно представлений у мистецтві?
Закінчити свою розповідь хочу українською піснею: “Туман – яром… туман – долиною, за туманом нічого не видно” – це медитативне споглядання природи і роздуми про своє життя… Не бійтеся мріяти і знаходьте час на споглядання природи!
Підготувала Оксана Кришталева, Львів
